Справа Гринкевичів

Як пише ДБР, у 2023-му підконтрольні львівському бізнесмену підприємства уклали договори з Міноборони на поставку військового одягу. Компанії підписали 23 угоди на понад 1,5 млрд гривень, попри те, що на той момент не мали ані власних виробничих можливостей, ані домовленостей з іншими компаніями для забезпечення належного виконання угод.

«Для уникнення нарахування штрафних санкцій або їх суттєвого зменшення ділки звернулися до тимчасово виконуючого обов’язки директора профільного Департаменту Міністерства оборони України. Вони просили перерахувати виставлені штрафні санкції за порушенням термінів постачання товарів», - додає ДБР.

Підозрюваний необґрунтовано та безпідставно уклав додаткові угоди, якими було продовжено строки постачання товарів, у тому ж числі й по договорах, які були виконані. Через це виставлені штрафні санкції були безпідставно зменшені з майже 98 млн гривень до 4,5 млн гривень.

Посадовцю повідомлено про підозру у зловживанні владою або службовим становищем - ч. 2 ст. 364 КК України. Йому загрожує до шести років тюрми.

Справа Гринкевичів

В кінці грудня 2023 року працівники ДБР затримали одного з ключових постачальників Міністерства оборони, який намагався підкупити посадових осіб. Мова йде про львівського підприємця Ігоря Гринкевича.

Зокрема, він залучив до організації протиправних дій свого сина та кількох інших осіб. Підконтрольні їм компанії впродовж 2023 року уклали з Міністерством оборони контракти на постачання військового обмундирування на загальну суму понад 1,8 мільярда гривень. За цими контрактами Міністерство оборони отримало товарів на суму близько 1,2 мільярда гривень.

Згідно з висновками експертів, поставлене обладнання не відповідало технічним вимогам, прописаним у контрактах, через недостатню якість. Через невідповідність продукція не могла бути використана за призначенням, що призвело до збитків для держави в розмірі 1 мільярд 167 мільйонів гривень.

В жовтні ДБР закінчило розслідування із закупівлі неякісного одягу для ЗСУ.