Стали відомі прізвища «смотрящих» за «Укрзалізницею»

Останній Бастіон ділиться розвідкою Ігоря Бондарчука, stopcor.org щодо стану справ у державній монополії – «Укрзалізниці». Читайте, міркуйте, робіть висновки. Гарних вихідних.

Деталі на порталі Антикор.

Чимало ходило розмов про ручне керування «Укрзалізницею». Преса згадувала Бейліна, Альошу, Лєснікова, Лебедєва. Проти них порушили кілька справ. Чому ж досі нікого не посадили?

Варто загадати про деяких посадовців, яких в Україні називають «смотрящими». Про них усі добре знають. Це прізвисько можна застосувати до п’яти осіб: Михайла Бейліна, Андрія Альоші, Станіслава Лєснікова, Сергія Шута та Владислава Лебедя.

Перший ― це Михайло Бейлін, колишній радник голови Адміністрації Порошенка Бориса Ложкіна, власник ресторанного бізнесу La Famiglia. Зазначу, саме в його закладі Kyiv Food Market Зеленський проводив пресмарафон (Бейлін — співвласник). Так, у кримінальній справі НАБУ про розкрадання на «Укрзалізниці» фігурують саме Михайло Бейлін та нардеп від БПП Валерій Іщенко. Перший нібито здійснював негласний нагляд та сприяв у розкраданні майна держустанови. Згідно з повідомленням НАБУ місце перебування Бейліна детективам невідоме, тому йому було оголошено підозру «заочно».

Друга ситуація стосується безпосередньо «смотрящих» від старого господаря «Укрзалізниці». Ми говоримо про Євгена Кравцова. Його звільнили, однак коріння залишилося. А зв’язки зацікавлені особи продовжують використовувати у своїх цілях.

Третє – це такі особи, як Роман Веприцький, який має відношення до розкрадання державних грошей. Призначення його членом правління «Укрзалізниці» – одне з найдивніших за останні тижні. Колишній депутат Харківської обласної ради, один із головних творців тіньових схем у залізничній галузі. Лише за минулий рік були ситуації, які підтверджують підозрілість цього призначення.

Один із найгучніших скандалів – реалізація проєкту «Бориспільський експрес». У мережі є відкритий лист, в якому представники залізничних підприємств звернулися до Президента з вимогою звернути увагу на зловживання Веприцького під час втілення цього проєкту. У листі зазначено, що махінації стосуються тендерів із благоустрою та облаштування аероекспреса. За цим фактом НАБУ відкрило кримінальне провадження.

Сайт «Залізниця без корупції» кілька разів звертав увагу на низку порушень при будівництві залізничного сполучення між столицею та аеропортом. Зокрема, йшлося про фірму «Рілейд», яка за місяць отримала контрактів на 30 мільйонів гривень. Ця фірма зі статутним капіталом 100 гривень отримала контрактів на суму 28 мільйонів гривень. Компанія зареєстрована за адресою вул. Зоологічна, 4А, де «прописку» отримали ще 800 юридичних осіб. Без проведення тендерів Веприцький підписав контракт на 3 мільйони з маловідомою фірмою ТОВ «Петро Сервіс», також зареєстрованої одночасно зі 130 компаніями в Харкові за адресою проспект Московський, 199. Нагадаємо, саме з Харкова родом пан Роман Веприцький. Ні до цього, ні після ця компанія не отримувала контрактів.

Серед найгучніших афер також купівля та розробка окремого квиткового сервісу для маршруту «Київ-Пасажирський – Бориспіль – Аеропорт» на 21 мільйон гривень. Цю геть непотрібну закупівлю провели з фіктивною компанією. Залізниця має готовий квитковий сервіс, розроблений ще у 2017 році. Розробляти сервіс новій фірмі тоді доручили на безальтернативній основі.

 Антимонопольний комітет визнав таку закупівлю протизаконною, а Держаудитслужба підтвердила, що її провели, порушивши тендерну процедуру.

Якщо ж почитати інтерв’ю пана Романа, то він говорить, що вперше при його керівництві (коли він очолював «Південно-Західну залізницю», – ред.) відновили програми модернізації інфраструктури та рухомого складу, почали покращувати й умови праці. Наскільки відомо, він активно займався приміськими перевезеннями у Києві. Однак не є таємницею стан київських електричок та Приміського вокзалу.

Зазначу, що з 2009 року Веприцький обіймав державні посади із відповідними зарплатами. При цьому, у 2018 році він задекларував 8 мільйонів гривень готівки, маючи річну зарплату в 350 тисяч.

Ще одним «смотрящим» «УЗ» називають Андрія Альошу. Протекцію Андрію Альоші, близькому до сім’ї Януковича, після початку АТО нібито надавав Георгій Тука, призначений Порошенком у 2015 році головою Луганської цивільно-військової адміністрації. Вплив Альоші на «Укрзалізниці» підтверджував і Міністр інфраструктури Володимир Омелян. У прокуратурі теж припускають, що він включився у «тіньові схеми» на залізниці та може бути причетним до передачі грошей за запчастини представникам «ДНР» і «ЛНР».

Проте найвпливовішими «смотрящими» нібито є Станіслав Лєсніков, Сергій Шут та Владислав Лебедь.

За словами колишнього голови правління «Укрзалізниці» Євгена Кравцова, з представником трійки «смотрящих», загадковим громадянином РФ Станіславом Лєсніковим його познайомив особисто Міністр інфраструктури Володимир Омелян. Проте Омелян говорить, що з Лєсніковим Кравцов був знайомий раніше, ніж вони всі зустрілися, а призначення Кравцова головою правління «УЗ» в Адміністрації Президента України нібито лобіював саме Лєсніков.

«Євген Кравцов якось мило сказав, що це я його познайомив зі Станіславом Лєсніковим. Я твердо переконаний, що Станіслав Лєсніков знав його набагато раніше. Але це неважливо. В українській політиці є багато людей, які когось із кимось знайомили. Головне те, на кого вони працюють… Я знаю, що Станіслав Лєсніков раніше точно був в орбіті Євгена Кравцова, або Євген Кравцов був в орбіті Станіслава Лєснікова. Наскільки це є зараз, мені складно коментувати, адже я не контактую зі Станіславом Лєсніковим. Хоча я чув відлуння розмов темних особистостей із бізнесом: «УЗ» під повним контролем, давайте працювати разом». Сподіваюся, це – блеф», – зазначив Омелян в інтерв’ю РБК-Україна.

Крім того, як сказав Омелян в інтерв’ю «БізнесЦензор», Лєсніков сформував цілу структуру з «потрібних» людей в «Укрзалізниці».

«Мені скаржаться, що ним сформована ціла вертикаль із заступників начальників регіональних залізниць, — каже Омелян. — Хто всі ці люди? Чим вони займаються? Які досягнення у боротьбі з корупцією або в реформуванні? Чи готові вони покласти результати на стіл?»

Водночас, за моїми даними, кум Омеляна Максим Шкіль (власник «Першої логістичної компанії») був посередником між колишнім міністром та Лєсніковим. Омелян ставив задачу Шкілю, а той допомагав реалізовувати задачі Лєснікову.

Станіслав Лєсніков, Сергій Шут та Владислав Лебедь фігурували у кримінальній справі СБУ про вплив на правління «Укрзалізниці» під час надання «знижок» на тарифи вантажних перевезень для «Другої вантажної компанії в Україні», яка займається російським транзитом.

У рамках цієї ж справи, за даними слідчих СБУ та ГПУ, з 1 листопада 2015 року до 1 березня 2016 року службові особи «Південно-Західної залізниці» за попередньою змовою з працівниками фірм «Гудтайм» та «Укрколіямаш» заволоділи 4 млн гривень. «Організаторами злочинного наміру» були Владислав Лебедь, Сергій Шут та Станіслав Лєсніков.

Сергій Шут — колишній радник в.о. голови правління «Укрзалізниці» та бізнес-партнер Олександра Матковського, двоюрідного брата Владислава Каськіва. Майно низки фірм Шута було арештоване у справі про розкрадання 2 млрд гривень у Держінвестпроекті Каськіва.

Владислав Лебедь – помічник народного депутата VIII скликання від БПП Сергія Алєксєєва. З часів Януковича та до квітня 2016 року Лебедь очолював ДП «Держпостачання», яке обслуговує Державне управління справами, Кабмін, Верховну Раду.

Примітно, що з початку 2020 року в «Укрзалізниці» змінюється вже третій керівник. У квітні Кабмін звільнив тимчасового керівника Желько Марчека, а замінив його Іван Юрик. За моїми даними, Юрик «присягнув» колишньому Прем’єр-міністру Олексію Гончаруку, однак Міністр інфраструктури Владислав Криклій сам хотів керувати підприємством і залишив Желько Марчека, однак не врахував, що це на 100 відсотків людина Лєснікова.

З одного боку, це було погано для Євгена Кравцова (голова правління «Укрзалізниці» у 2015-2020 роках, – ред.), адже він вів війну з Лєсніковим та викорінював з «Укрзалізниці» його людей. Лєсніков, як я вже казав, замикався тільки на Омеляна через його кума Максима Шкіля.

Однак Желько Марчек не став виконувати побажання у бізнесі такого собі Павла Шевченка (Желько Марчек, до речі, нарахував собі 1,3 мільйона гривень зарплатні за квітень). Павла Шевченка вже другу каденцію поспіль називають (як в уряді Гончарука, так і в уряді Шмигаля) справжнім тіньовим міністром. Раніше він був співробітником Головного сервісного центру МВС України, де працював разом із Криклієм.

15 квітня на посаду тимчасового виконувача обов’язків голови «Укрзалізниці» замість Марчека призначили Івана Юрика, якого ЗМІ називають креатурою Кравцова. Однак це не зовсім так.

Деякі ЗМІ припускають, що «смотрящі» не можуть визначитися зі зручними для себе людьми. Про те, що попереднього керівника не змогли контролювати та він рушив у вільне плавання, неодноразово заявляли як Криклій, так і Омелян. Першим все ще «підкеровує» Гончарук.

До слова, загадаю і про те, що конкурси з пошуку та відбору на посаду голови «Укрзалізниці» за два роки коштували бюджету близько двох мільйонів гривень.

Цю та інші теми щодо «Укрзалізниці» я також обговорив в ефірі «Першого Ділового».

Автор: Ігор Бондарчук,stopcor.org