Стамбульська «капітуляція» України по-німецьки

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).

Розлога аналітика у газеті Die Welt щодо нереалізованих у квітні 2022 року домовленостей із РФ: чого вимагали обидві сторони та чому від угоди відмовились. На диво «наївний» (ну, ж не можуть автори реально так думати?) текст із загальним змістом — «Може, таки варто було погоджуватись із путіним тоді – українців би вбили менше?..».

На шпальтах Die Welt, зокрема йдеться, про те, що «російський проєкт «мирної угоди» квітня 2022-го передбачав дуже жорсткі вимоги щодо скорочення оборонних озброєнь. Москва пропонувала:

• зменшити вчетверо порівняно із пропозиціями України артилерію;
• зменшити вшестеро — РСЗВ (і з дальністю до 40, а не до 280 км, як хотіла Україна);
• зменшити всемеро — мінометів;
• зменшити вшестеро — протитанкових ракет.

Вимоги скорочення стосувались й українських ВПС: винищувачів та гелікоптерів. У військово-морських силах України мало лишитись тільки 2 кораблі».

І з усім тим, джерела видання Die Welt стверджують, що навіть за таких вимог угоду могли підписати під час особистих переговорів путіна і Володимира Зеленського. Яких так і не відбулось після додаткових вимог Москви.

Йшлося про вимогу зробити російську мову другою офіційною, скасувати обопільні санкції та відмовитись від позовів до міжнародних судів (тобто, пробачити РФ її звірства, вбитих і закатованих українців, а також всі руйнування). Плюс законодавчо заборонити Україні бути українською Україною, а українцям бути українцями — через заборону «фашизму, нацизму та агресивного націоналізму» (тобто, всієї нашої історії, історії російської окупації й 300-річних звірств, всієї нашої літератури та мови).

Але Die Welt заявляє, що знайшла мінімум одного члена тодішньої делегації України. Нібито йому (Арестович, це ти? — прим. ред.) оце от все перераховане вище — і обеззброєння, і знищення нації — досі видається вигідною домовленістю: «Це була найкраща оборудка, яку ми могли укласти».

Озираючись назад, можна сказати, що тоді Україна перебувала у вигіднішому становищі на переговорах, ніж зараз. Якби воєнне протистояння, яке характеризується важкими втратами, вдалося закінчити приблизно через 2 місяці, це врятувало б життя незліченної кількості людей і позбавило б їх величезної кількості страждань...

Чи ця маячня — власний висновок самого представника Die Welt, чи підсумок заяв того ж неназваного «одного з членів української делегації», не вказано. Але факту повної абсурдності висновку це не міняє.

Бо відмова від сил оборони та від власної ідентичності однозначно означала багатомільйонні, а не стотисячні жертви вже за кілька років — як це, зрештою, завжди траплялось після кожних «домовленостей із Москвою» за останні 3 століття. Просто погортайте підручник історії.

Адже по суті угода пропонувала добровільно знищити армію, запровадити російську мову. Тобто, щоби через 2-3 роки Україну можна було захопити або воєнним, або навіть мирним шляхом після якісної пропагандистської обробки населення і заборони всього українського.

Жодні теоретичні «гарантії безпеки» (котрі до того ж ніхто і не рвався давати — і досі не дає, тільки запевнення у певному обсязі підтримки та допомоги, якщо щось знов станеться, а це не «гарантії») від цього сценарію нас не вберегли б. Будьмо чесними самі із собою.

Автори Die Welt навіть знайшли злегка натякнули на контрпродуктивність домовленостей із РФ під якісь дуже умовні «гарантії». Зацитую уривок: «...Є підстави підозрювати, що пропозиція щодо надання гарантій безпеки Україні за погодженням із росією вже провалилася на цьому етапі [квітня 2022]».

Хоча до тверезої оцінки реалій (чи до чесного викладення ситуації — все ж бути аж настільки наївним і довірливим щодо росії нереально) газета Die Welt поки не дозріла. Адже підсумком розлогої аналітики все одно подали необхідність домовлятись із РФ, бо це нібито убезпечило б Україну від нового нападу: «...[Домовленості під гарантії] були б потрібні Україні, щоб убезпечити себе від росії у майбутньому».