Суддівська кругова порука

Є така суддя — Олександра Жуковська, голова Дубенського районного суду Рівненської області. Олександра Юріївна в минулому житті була письменницею, тому нині, хоча й змушена прислужувати незрячій богині, любить побалувати себе дописами в соцмережах. Таку пристрасть до красного письменства можна було б лише вітати, якби не одне «але»: суддя Жуковська вирішила публічно висловитися щодо дисциплінарних скарг, які я подаю до Вищої ради правосуддя стосовно її товарки — судді Шевченківського районного суду міста Полтави Лариси Гольник.

Звісно, якби в Олександри Юріївни було трохи більше правосвідомості, то вона спочатку прочитала б мої дисциплінарні скарги, а вже потім давала їм оцінку. Бо в скаргах ідеться про те, що суддя Гольник роками (!) поширює на своїй фейсбук-сторінці наклепи на військовослужбовців і ветеранів війни, публікує анонімні дописи з російських сайтів, заблокованих Держспецзв’язком, співпрацює з піар-агентствами, наближеними до Медведчука та Царьова, рекламує російських пропагандистів з окупованого Донецька, яких називає «професійним середовищем», і закликає підписників своєї фейсбук-сторінки читати їхні «твори», на замовлення «політтехнолога» з ОПЗЖ поливає брудом відому європейську правозахисницю Маріам Ламберт, поширює нецензурну лайку та антисемітські вислови. Окрім того, Гольник не декларує доходів свого військовозобов’язаного чоловіка, який багато років ніде офіційно не працює, не має бронювання чи відстрочки, ухиляється від мобілізації та неофіційно підробляє в різноманітних грантових програмах.

Усе це сходило Гольник з рук, оскільки до 15 серпня 2026 року членами Вищої ради правосуддя були двоє її приятелів — Маселко та Мороз, які блокували розгляд дисциплінарних скарг щодо мадам. Саме тому щодо Гольник досі відкрито лише одну дисциплінарну справу: «її честь» переглядала в ЄДРСР у режимі повного доступу судові рішення, ухвалені іншими суддями в закритих засіданнях, копіювала персональну інформацію учасників справ та показання свідків, зокрема неповнолітніх, і передавала цю інформацію своєму чоловікові-ухилянту для оприлюднення.

До речі, коли дисциплінарний інспектор ВРП Олексій Гура підготував проєкт ухвали Першої дисциплінарної палати про відкриття дисциплінарної справи щодо Гольник, Лариса Владленівна опублікувала на своїй фейсбук-сторінці фотографію Гури, яку супроводила коментарем «прєзєрватів штопаний».

Окрім того, Гольник поширювала інформацію з бази Держприкордонслужби «Аркан» про перетин громадянами кордону. До речі, за фактом поширення суддею Гольник даних із бази «Аркан» у ТУ ДБР у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 62026100110000042 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України.

Про це можна прочитати на сайті ВРП. Але суддя Жуковська — не читачка, а письменниця. І тому замість того, щоб увімкнути мозок, вона публічно висловлює підтримку колезі Гольник, за якою давно плаче в’язниця.

У тому, що суддя Жуковська дає оцінки моїм дисциплінарним скаргам, нічого поганого немає. Але спочатку ці скарги, Олександро Юріївно, треба бодай прочитати. Тож я вирішив піти вам назустріч і опублікувати хоча б із десяток дисциплінарних скарг, які я подав щодо Гольник до Вищої ради правосуддя. Ось остання. Читайте й насолоджуйтеся.

У Вищу раду правосуддя

ДИСЦИПЛІНАРНА СКАРГА

стосовно судді Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Лариси Владленівни

Повідомляю, що суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Лариса Владленівна здійснює збір персональної інформації щодо мене шляхом перегляду в повному доступі судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Зазначену інформацію вона використовує для виготовлення й поширення наклепів стосовно мене.

Про це мені стало відомо за таких обставин.

У провадженні Подільського районного суду міста Полтави перебуває цивільна справа № 554/1725/26 за моїм позовом до судді Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Лариси Владленівни про захист честі та гідності. Позов подано у зв’язку з тим, що Гольник Л. В. систематично поширює в соціальних мережах наклепи щодо мене та брудну лайку.

13 серпня 2026 року представник відповідачки Гольник Л. В. — її чоловік Гавриленко І. М. — через підсистему «Електронний суд» подав клопотання (додаток 1), у якому стверджує, що п’ять чи шість років тому я нібито видалив зі своєї сторінки в соціальній мережі Facebook допис, присвячений громадянину Найєму Мустафі-Масі. У цьому клопотанні представник Гольник Л. В. зазначив таке:

«Слід зазначити, що до подібної недобросовісної процесуальної тактики Бойко В.М. вдавався й раніше, щоправда перебуваючи в статусі відповідача, завдяки чому уникав передбаченої Законом відповідальності. Так, рішенням, яке Солом’янський районний суд м. Києва виніс 01.12.2021 у цивільній справі № 760/3308/20 за позовом Наєма Мустафи-Масі до Бойка Володимира Марковича, ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ», ТОВ «Телерадіокомпанія «НОВІ КОМУНІКАЦІЇ» про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов’язання спростувати недостовірну інформацію, у задоволенні позову було відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/101907351). При цьому суд указав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених вимог в частині розповсюдження спірної інформації відповідачами. Зі змісту судового рішення випливає, що після надходження позову до суду Бойко В.М. устиг знищити чи приховати зміст свого посту, який став предметом судового спору».

До отримання цього клопотання я не знав ані про існування справи № 760/3308/20, ані про позов до мене й телеканалів ZIK і NEWSONE Найєма Мустафи-Масі, з яким я особисто знайомий і багато разів листувався та спілкувався як безпосередньо, так і телефоном, разом із ним брав участь у телевізійних передачах тощо. Ані судових повісток, ані інших процесуальних документів у справі № 760/3308/20 я ніколи не отримував. Участі в цій справі не брав, оскільки не знав про її існування.

Із тексту судового рішення, яке процитував чоловік Гольник Л. В., я зрозумів, що йдеться про події листопада 2019 року, коли Найєм Мустафа-Масі був призначений заступником генерального директора концерну «Укроборонпром».

4 листопада 2019 року я опублікував на своїй фейсбук-сторінці допис за адресою:

https://www.facebook.com/share/p/1DG9kvEoPT/

У ньому я пояснив, що, доки Владислав Бухарєв обійматиме посаду першого заступника голови СБУ, Мустафа не отримає позитивного висновку спецперевірки, оскільки в березні 2017 року мав необережність засвідчити свій зв’язок із другим секретарем Посольства Сполученого Королівства Великої Британії Патріком Торкінгтоном, який насправді був резидентом Національного агентства з боротьби зі злочинністю Великої Британії та працював в Україні під дипломатичним прикриттям. Відповідні публікації розміщені на моїй фейсбук-сторінці за адресами:

https://www.facebook.com/share/p/1ExTABgGQd/

https://www.facebook.com/share/p/1HzVonryF6/

21 листопада 2019 року я розмістив допис про те, що після звільнення В. Бухарєва з посади першого заступника голови СБУ Найєм Мустафа-Масі нарешті отримав позитивний висновок спецперевірки й розпочав виконання обов’язків на посаді заступника директора «Укроборонпрому»:

https://www.facebook.com/share/p/1C1uLZLdw3/

Звісно, у цих публікаціях немає нічого такого, що мені приписує Гольник Л. В., і жодних судових перспектив у Мустафи не було, що й підтвердили суди першої та апеляційної інстанцій.

Із тексту судового рішення у справі № 760/3308/20, яке чоловік судді Гольник Л. В. процитував у своєму клопотанні, поданому до Подільського районного суду міста Полтави, я зрозумів, що телеканали ZIK і NEWSONE приблизно в той самий період розмістили у стрічках новин на своїх вебсайтах повідомлення про те, що в Найєма Мустафи-Масі виникли перешкоди з отриманням позитивного висновку спецперевірки й він не отримав допуску до інформації, що становить державну таємницю. Судячи з тексту судового рішення, ці телеканали у своїх повідомленнях послалися на мою фейсбук-сторінку як на джерело інформації, але по-своєму інтерпретували цей факт. Із такою інтерпретацією не погодився Найєм Мустафа-Масі.

Я не знаю, що це була за інтерпретація, оскільки ніколи не мав жодного стосунку до телеканалу NEWSONE, не був знайомий із його співробітниками, окрім В. Піховшека, якого знаю з 1990 року, і ніколи не читав сайт цього телеканалу. Що ж до телеканалу ZIK, то я ніколи не був його штатним співробітником, але з вересня 2017 року до липня 2019 року був автором сценарію токшоу «Народ проти», яке виходило на цьому телеканалі.

Після того як улітку 2019 року змінився власник телеканалу ZIK, мені одразу заборонили з’являтися в його етері, а договір зі мною розірвали, оскільки новий власник мав давнє, ще з 2004 року, неприязне ставлення до мене. Утім, із вересня 2019 року токшоу «Народ проти» почало виходити на телеканалі «Україна.24».

Таким чином, я не мав жодного стосунку до телеканалів NEWSONE і ZIK, не мав і не міг мати стосунку до наповнення новинних стрічок на їхніх вебсайтах, а ставлення власника цих телеканалів до мене було вкрай ворожим. Про справу за позовом Найєма Мустафи-Масі мене ніхто з представників цих телеканалів не повідомляв. Якби я знав, що мій давній знайомий Мустафа позивається до мене, то, звісно, із великим задоволенням узяв би участь у розгляді його позову й ще кілька років публічно сміявся б із нього — це я вмію.

Водночас для мене очевидно, що суддя Гольник Л. В. могла дізнатися про існування справи за позовом Найєма Мустафи-Масі до мене й телеканалів NEWSONE і ZIK лише з одного джерела — Єдиного державного реєстру судових рішень. Підкреслюю: про цю справу не знав навіть я. У ЄДРСР Гольник Л. В., будучи суддею, порається як у себе на кухні, збираючи персональну інформацію щодо громадян, яку використовує для виготовлення наклепів.

Додатковим доказом протиправної поведінки Гольник Л. В. є та обставина, що Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 25 травня 2026 року № 987/1дп/15-26 уже відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л. В., яка, використовуючи власні логін і пароль, неодноразово переглядала в повному доступі судові рішення у справах, що їх розглядали інші судді, копіювала персональну інформацію стосовно учасників цих справ і передавала її своєму чоловікові Гавриленку І. М. для поширення та виготовлення наклепницьких публікацій у соцмережах.

З огляду на це я можу обґрунтовано припустити, що Гольник Л. В., використовуючи власні логін і пароль судді, в аналогічний спосіб збирає персональну інформацію також і про мене. Доказом цього є наведене вище клопотання чоловіка Гольник Л. В., долучене до матеріалів цивільної справи № 554/1725/26, яка розглядається Подільським районним судом міста Полтави за моїм позовом до Гольник Л. В. про захист честі та гідності.

У зв’язку із цим 13 серпня 2026 року я звернувся із запитом (додаток 2) до державного підприємства «Інформаційні судові системи», у якому попросив повідомити, чи здійснювала суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Лариса Владленівна перегляд у повному доступі судових рішень стосовно мене, Бойка Володимира Марковича, РНОКПП [приховано], а саме: чи здійснювала вона пошук у ЄДРСР за параметрами «Бойко Володимир Маркович» або РНОКПП [приховано] та чи переглядала в повному доступі судові рішення у справі № 760/3308/20.

Листом від 14 серпня 2026 року (додаток 3) державне підприємство «Інформаційні судові системи» відмовилося повідомити, чи збирає Гольник Л. В. персональну інформацію щодо мене. Відмову мотивовано тим, що факти незаконного збору персональної інформації стосовно громадян становлять комерційну таємницю ДП «Інформаційні судові системи».

Водночас, як засвідчує ухвала Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 травня 2026 року № 987/1дп/15-26, інформація про перегляд Гольник Л. В. у повному доступі судових рішень у справах, до яких вона не має жодного стосунку, може бути надана на запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Вважаю, що перевірці щодо незаконного перегляду з боку Гольник Л. В. підлягає не лише справа № 760/3308/20, а й усі судові справи за моєю участю. Також необхідно перевірити параметри, за якими Гольник Л. В. протягом останніх двох років здійснювала пошук у Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема з’ясувати, чи здійснювала вона пошук за параметрами «Бойко Володимир Маркович» та РНОКПП [приховано].

У зв’язку з викладеним прошу відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Лариси Владленівни.

Володимир БОЙКО

15 серпня 2026 року