Судова революціонерка чи умовний керівник?
Хто така Віра Михайленко, нова голова Антикорсуду
Вищий антикорупційний суд не встигає розглядати топові справи
У системі антикорупційних органів – чергове кадрове поповнення, а точніше зміна позицій. На загальних зборах суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) головою установи обрано Віру Михайленко. Це призначення давно назріло, бо з 7 травня 2022 року ВАКС працював з виконуючим обов’язки голови.
Суд, який займається справами високопосадовців, було створено ще у 2019 році як одну з ланок антикорупційної системи, на створенні якої наполягали наші західні партнери. Першим в історії ВАКС головою була обрана Олена Танасевич, повноваження якої за три роки спливли і автоматично перейшли до Олега Павлишина – судді з найбільшим суддівським стажем, він був у статусі виконуючого обов’язки. Зараз ВАКС нарешті отримав обраного керівника.
Судова революціонерка
У 42-річної киянки Віри Михайленко, яка вийшла з адвокатського середовища, – досить типова кар’єра у сфері юриспруденції. У 2003 році вона закінчила з відзнакою Київський національний університет культури і мистецтв (той самий легендарний виш Михайла Поплавського) за спеціальністю «правознавство». У 2008 році здобула диплом магістра Державного інституту інтелектуальної власності і права при Одеській юридичній академії (спеціальність – «інтелектуальна власність»).
Михайленко працювала юристом у системі Держкомрезерву, у 2007-12 рр. була заступником директора, адвокатом у ТОВ «Центр юридичної підтримки «Партнер», у 2016-18 рр. – керуючим партнером адвокатського об’єднання «Веста». За час адвокатської практики має досвід розгляду близько ста справ, зокрема, регулярно брала справи щодо корупційних злочинів. Наголошує, що до кола її професійних та наукових інтересів входить саме кримінальне судочинство.
У Михайленко є викладацький досвід – зокрема, вона читала лекції про судові та правоохоронні органи України. Викладала правові дисципліни в Економіко-правовому технікуму при МАУП, також була тренером Нацполіції. Коли створювався Вищий антикорупційний суд, подала документи на участь у конкурсі та увійшла у 27 кращих за рейтингом конкурсантів, які потім стали суддями ВАКС. Новий голова суду показала тоді 23 результат (718 балів, у колишньої голови суду Олени Танасевич – перший результат і 792 бали).
«Вищий антикорупційний суд – це не лише юридичний засіб ефективного вирішення кримінальних проваджень визначеної категорії, – казала Михайленко після перемоги у конкурсі в інтерв’ю виданню «Українське право» і обіцяла, що новий орган здійснить революцію. – Це більше такий собі революційний механізм, покликаний переформувати кримінальну юстицію на сучасному історичному етапі розвитку української держави». Водночас майбутня суддя зауважувала, що ВАКС не повинен перетворюватися на репресивну машину або на «синдикат з виробництва обвинувальних вироків».
Керівник для картинки?
В суддівській практиці нової голови ВАКС є скандальні епізоди. Так, восени 2020 року Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя винесла Михайленко попередження за надання дозволу на проведення заочного розслідування щодо ексміністра часів Януковича-Азарова Миколи Злочевського, який втік з України ще у 2014 році.
Це був перший випадок притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчої судді новоствореного суду. Тодішній директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник окремо звертав увагу, що на суддів ВАКС тиснуть через нереформовану Вищу раду правосуддя. Але згодом Михайленко вдалося скасувати це попередження.
Певні претензії з боку громадськості висловлювалися на її адресу у 2021 році, коли Вищий антикорупційний суд, рішенням саме судді Михайленко, визнав законними та обґрунтованими дії прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо повторного закриття справи «Роттердам+». Тоді цим було дуже незадоволене НАБУ. Але з того часу ця багатостраждальна справа ще відновлювалась і знову закривалась.
Перший заступник голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин зауважує, що за західною традицією голова суду – це його зовнішній представник, який не втручається безпосередньо в адміністративні справи. Саме такої тактики, за його словами, дотримувалася колишня голова ВАКС Олена Танасевич, яка делегувала адміністративні функції керівнику апарату суду Богдану Крикливенку, а собі залишила представницькі та комунікативні повноваження.
«Думаю, Михайленко обере ту саму тактику, що й Танасевич, – прогнозує Юрчишин у розмові з «Главкомом». – Це можна буде тільки вітати, як і той факт, що у суддівську систему нова голова ВАКС потрапила не з суддівського середовища, а з адвокатури, що створює більш відкриту систему судочинства. Сподіваюсь, що не буде внутрішньої непотрібної конкуренції з адміністративних питань між керівником апарату і головою суду – на кшталт, хто у якому залі засідатиме, бо ВАКС зараз фактично розірваний на два приміщення (старіше на Хрещатику та нове на «політеху»)».
Як колишній керівник антикорупційної організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Юрчишин додає, що у юридичній спільноті Михайленко має позитивне реноме:
«Вона активно включається у процеси реформування, впровадження електронного суду і у неї гарна комунікація з міжнародними партнерами. У громадськості є певні питання щодо певних моментів, наприклад, закриття справи «Роттердам+», але судді дуже залежать від якості представництва справи правоохоронцями. Щодо законності прийняття пані Вірою рішень жодних питань нема».
Адвокаційний менеджер Степан Берко у коментарі «Главкому» нагадує, що Михайленко отримала позитивний висновок від Громадської ради доброчесності, яка перевіряє суддів та кандидатів на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Але при цьому експерт вважає, що обрання повноцінного голови ВАКС мало що змінить у його роботі.
«Можливо, тепер голова суду матиме більше легітимності та зможе порушувати питання, які цікавлять ВАКС, перед іншими органами влади, – припускає Берко. – Наприклад, в експертному середовищі лунає питання щодо ймовірного збільшення кількості суддів у цьому суді (наразі до першої інстанції Вищого антикорупційного суду входять 27 суддів, а до Апеляційної палати – 11). Бо нинішній склад не дає собі ради з такою кількістю справ у ті терміни, у які б хотілося. Але це не Конституційний суд, де голова дуже часто формує порядок денний, в Антикорупційному суді кожна колегія сама по собі розглядає справи. Голова має в ВАКС формальні повноваження зі скликання зборів суддів, ще якимось рішень, але це не та посада, на якій можна впливати на інших суддів».
Іронія у тому, що свого часу Вищий антикорупційний суд створювався, зокрема, і через те, що «звичайні» суди просто фізично не встигали розглядати топові справи з усією їхньою специфікою.
Тепер, власне, саме надмірною завантаженістю суддів ВАКС пояснюють те, що руки до обрання керівника у них дійшли тільки зараз. Нещодавно суд перетнув позначку у сотню вироків за три з половиною роки існування і на розгляді ще перебуває низка проваджень щодо дуже резонансних справ, кількість яких тільки поповнюється. Чи підуть за нового керівництва справи жвавіше?
