Святослав Гординський — український митець, який підкорив Рим
Завдяки невтомній праці із мозаїками у храмах італійської столиці зумів здобути світову славу. На жаль, на батьківщині досі маловідомий.
Святослав Гординський (1906-1993) — видатний український художник шляхетного походження, поет, мистецтвознавець і громадський діяч. Він залишив глибокий слід у культурній історії України та діаспори.
Одним із його найвідоміших досягнень є участь у створенні мозаїчного оформлення собору святої Софії у Римі. Ця пам'ятка — важливе осердя української духовності на чужині.
Святослав Гординський народився 30 грудня у Коломиї на Галичині. Отримав освіту у Львові, Берліні та Парижі, де вивчав мистецтво і долучився до провідних європейських мистецьких течій.
Українець був активним діячем мистецьких груп, зокрема «Мистецького українського руху». Він працював у різних жанрах — живописі, графіці, поезії та критичній літературі.
Собор святої Софії у Римі був збудований у 1960-х роках за ініціативи Йосифа Сліпого, патріарха Української греко-католицької Церкви. Святослав Гординський відповідав за мозаїчне оформлення храму, що стало його знаковим проєктом.
Мозаїки собору вирізняються глибоким символізмом і майстерним поєднанням традицій візантійського стилю з українськими народними мотивами. Робота Гординського над мозаїками тривала протягом кількох років.
Вона включала — як створення образів Христа, Богородиці, апостолів та святих, так і орнаментальних композицій. Особливістю його мозаїк є вірність духовній традиції княжої Русі.
Водночас слід зауважити, що Гординський адаптував давню спадщину до сучасного стилю. Кожен елемент храмового декору гармонійно поєднує візантійську естетику з українською ідентичністю.
План будівництва храму архітектор Лючіо ді Стефано розробив на основі первісної будівлі Київської Софії в українському неовізантійському стилі. Доволі знаково, що поруч знаходиться будівля Українського Католицького Університету.
Також відзначимо, що собор у часи перебування Української греко-католицької Церкви у стані підпілля (доба совєцької окупації 1944-1991 років) мав титул прокатедри святого Юрія у Львові. Натомість зараз зберігає титул кардинальської базиліки Риму.
«З Йосипа Сліпого сміялися, бо вважали, що його мрії нереальні. Але дружнє плече Святослава Гординського допомогло відкинути всі сумніви, і він продовжував будувати. Це для мене приклад, як можна свідчити, надіятися проти надії, і, коли немає не те, що умов, а навіть передумов, можливо щось творити», — згадує учень патріарха УГКЦ отець Борис Ґудзяк.
Окрім мозаїки в Римі, Гординський створив низку інших мистецьких шедеврів і досліджував українське сакральне мистецтво. Він також був автором численних книг і статей, присвячених українському мистецтву та культурі, працював як редактор і перекладач.
Його спадщина — це не лише твори мистецтва, а й його зусилля у збереженні та розвитку української культури за межами України. Собор святої Софії у Римі став свідченням його таланту та відданості духовному покликанню.
Хочете дізнатися більше про його творчість чи конкретно про мозаїки? Ось декілька зображень мозаїк Святослава Гординського у римському соборі святої Софії:
- Інтер'єр храму із мозаїками.
Це загальний вигляд внутрішнього оздоблення храму, де видно масштабну роботу Гординського.
- Мозаїка із зображенням святих рівноапостольних Володимира та Ольги.
Цей вітраж відображає українських святих, підкреслюючи національну ідентичність у сакральному мистецтві.
- Деталі мозаїчного оздоблення.
На цьому зображенні можна побачити витонченість орнаментів та кольорову палітру, характерну для робіт Гординського.
Важливо наголосити, що всі ці мозаїки засвідчують майстерність митця із Галичини Святослава Гординського. Таким був його особистий внесок в українське сакральне мистецтво XX століття, яке нині радує око не лише парафіян.
Доволі знаково, але раніше медіаагенція «Останній Бастіон» уже сповіщала читачів про те, як у 1913-1916 роках наш земляк Опанас Сластіон створив серію проєктів земських шкіл. Вони постали у Лохвицькому повіті Полтавської губернії.
