СЗЧ досі не кримінально-карний злочин завдяки Зеленським Єрмакам
Про яке «виснаження» України говорять, якщо ніхто не напружується? Тил відверто зрадив фронт у найвідповідальнішу мить!
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Якби правоохоронна система боролася із СЗЧ і дезертирством, Дем'ян Ганул мав би шанс на життя. Зараз багато хто постить про право на зброю, це правильно.
Але не помічають той момент, що підозрюваний в убивстві скоїв перед тим ще один тяжкий злочин, а саме діяння, передбачене статтею 407 Кримінального кодексу України: «Самовільне залишення військової частини або місця служби, вчинене в умовах воєнного стану». Покарання за це співставне із санкцією за убивство — до 10 років.
Військова частина, в якій підозрюваний рахувався, стверджує, що надала правоохоронцям усю інформацію, котрої достатньо для того, щоби зареєструвати кримінальне провадження. Але, як це буває у більшості випадків, провадження по СЗЧ правоохоронці не відкрили.
Попри прямий обов'язок це зробити, передбачений статтею 214 Кримінального процесуального кодексу! Якби вони це зробили, і якби провели слідчі дії, оголосили цю особу у розшук, якби поліція відпрацювала — то наступного злочину, можливо, і не було б.
Однак цього не сталося, безкарність породжує більші злочини. І це ситуація типова, адже СЗЧ у нас — не кримінально карний злочин, це просто життєва позиція, яка загалом правоохоронцями толерується.
От якби їх законом змусити хоча б періодично брати участь у бойових діях на фронті, — то як думаєте, чи ставилися б вони до своїх обов'язків так по-нехлюйськи, як зараз? Та навряд...
Як можна взагалі розраховувати на перемогу у війні, коли з армії можна безперешкодно, без наслідків піти додому у будь-який час, кинувши бойових побратимів, кинувши позиції? Про яке «виснаження» України говорять, якщо ніхто не напружується?
