Таємниця стародавнього поховання у Варні з'ясована
Золоті монети, коштовності та інші прикраси – все це розкладено довкола решток людей, померлих понад 7000 років тому на Балканах.
На приголомшливу знахідку ще у 1970-х роках натрапили археологи у Болгарії, стародавнє поховання досліджували ретельно впродовж десятиліть після відкриття.
Такі відомості повідомляє інформаційна агенція "Останній Бастіон" із посиланням на міжнародне науково-популярне видання "Ancient Origins".
Під час розкопок дослідники натрапили на величезний некрополь мідного віку 5-го тисячоліття до Різдва Христового із найдавнішими золотими артефактами, знайденими поблизу сучасного міста Варна.
Всередині поховання були скелет невідомого чоловіка високого суспільного статусу та незбагненні багатства – у цьому похованні було знайдено більше золота, ніж деінде того ж історичного періоду.
Науковці відразу дали назву виявленій археологічній культурі – Варненська, – яку тільки у XXI столітті прирівняли до великих цивілізацій минулого: Месопотамії, Єґипту, долини Інду, Еллади, басейну Янцзи та Хуанхе.
За твердженням болгарських дослідників, дивовижна Варненська культура, не була маленьким і незначним суспільством, яке виникло нізвідки й швидко зникло на сторінках історії, – це надзвичайно розвинена цивілізація, яка створювала артефакти із золота.
Нині розташований у причорноморському болгарському місті найвідоміший в усій Європі некрополь відображає багатство культурних звичаїв, складні похоронні обряди, давню систему вірувань і здатність виробляти вишукані та майстерно виготовлені товари.
Знайдені у шарах ґрунту археологічні докази свідчать про те, що обробка золота розпочалася на Балканах між 4600 і 4200 роками до Різдва Христового; у міру прогресу, ремісники опанували металургію, експериментуючи з поєднанням міді, золота і срібла.
Подальше зростання контактів із сусідами як на Півночі, так і на Півдні врешті-решт відкрило торгові відносини в Чорноморському та далі у Середземноморському регіоні, що мало велике значення для розвитку суспільства.
Глибока затока, вздовж якої розташовувалися поселення теперішньої Варни, стала зручною гаванню для кораблів, що плавали через Босфор і Дарданелли на Близький Схід, сприяючи збільшенню та узаможненню поселення.
Але багатіли не всі, тільки металурги, які опинилися на вершині суспільної піраміди; за ними йшли купці, фермери та риболови, чий достаток залежав виключно від щоденної праці на землі або на морі.
Таким чином, були закладені основи для появи могутньої та успішної культури, вплив якої пронизував всю Європу на тисячі років вперед, про що свідчать знайдені у вказаному некрополі знаряддя праці, посуд і ритуальні статуетки, зроблених із каменю, кременю, кістки та глини.
Заглиблюючися у землю, археологи відкривали нові знахідки – було виявлено понад 300 могил, всередині яких понад 22 000 вишуканих артефактів, у тому числі понад 3 000 предметів із золота загальною вагою 6 кілограмів.
Аналіз поховань показав, що Варненська культура мала дуже структуроване суспільство – еліту хоронили у плащаницях із золотими прикрасами, вшитими в тканинні обгортки, а їхні могили були навантажені скарбами; тоді як інші жителі мали прості поховання із невеликою кількістю могил.
Попри те, що науковці знайшли сотні поховань, тільки одне з них особливо виділялося серед інших – могила №43, де перебували останки чоловіка високого статусу, який, вірогідно, був вождем або лідером поселення.
Інтригою для археологів стали не просто незліченні коштовності зі скіпетром і оболонкою для статевого органу із чистого золота, а поховані поруч скелети ймовірних дружин і з десяток дітей.
На думку литовсько-американського науковця Марія Ґімбутас, неолітичні пам'ятки по всій Європі є доказами існування матріархальних суспільств до 5-го тисячоліття до Різдва Христового, тому знахідка у Болгарії прямо вказує на періоду переходу до панування чоловіків в Європі.
Дійсно, у Варненській культурі, яка до початку 4-го тисячоліття до Різдва Христового почала занепадати, помічено, що приблизно у цей час чоловіки стали отримувати краще посмертне ставлення.
На сьогодні існує гіпотеза, що занепад цивілізації – результат суми чинників, включаючи зміну клімату, яка перетворила великі площі орних земель на болота і солончаки, а також вторгнення кочівників з українських степів.
Хоча Варненська культура не залишила по собі прямих нащадків, члени цієї цивілізації заклали основу для появи подібних на решті Європи; навички у металургії були безпрецедентними, про що свідчать зокрема давньогрецькі історики.
А проте, "Останній Бастіон" нагадує своїм читачам, що на дні Чорного моря зберігаються недоторканими десятки галер, адже там повна або майже повна відсутність кисню, який сприяє розкладанню.
