Титани та нікчеми
Про Україну — без України. Трампівська Америка за нашими спинами позірно й зухвало вирішує долю нашої держави, нації та існування у цілому.
Рано-вранці 2 серпня 1990 року іракські війська перетнули кордон Кувейту і ропочали стрімке просування вглиб країни... На світанку 2 серпня президент Джордж Буш-старший зібрав в Білому домі Раду національної безпеки.
Певно через початковий шок розмова на нараді була розпливчаста і неконкретна. Мова йшла в основному щодо необхідності введення економічних санкцій, тобто практично про адаптацію до нової реальності...
«Нам потрібно звикати до світу без Кувейту», — заявив один з радників, констатуючи те, що він вважав доконаним фактом. Буш підняв руку: «Не поспішайте».
Опісля розгорнулась безпрецедентна кампанія по формуванню багатонаціональної антиіракської коаліції... До коаліції також долучилась Саудівська Аравія, найбільше нафтове родовище якої знаходилось усього в 250 милях від кордону із Кувейтом.
Король Фахд сказав на зустрічі з Джорджем Бушом, що Саддам Саддам — «маніяк і божевільний» і що «він стане наступним Гітлером, котрий створить проблеми для усього світу»... А тепер із повідомлень сьогодення:
- США готові визнати російський «контроль» над українським півостровом Крим, окупованим РФ від 2014 року, у межах ширшої мирної угоди між Україною та РФ. Зазначається, що це загрожує порушенням міжнародних законів і договорів, які забороняють захоплення територій силовими методами, і що цей крок задовільнив би утіна, який давно домагається міжнародного визнання Криму своїм.
- Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що США готові відмовитися від зусиль досягти миру в Україні. Президент Дональд Трамп твердить, що «якщо з якихось причин одна з двох сторін дуже ускладнить мирний процес, — ми просто просто вмиємо руки».
Можете собі уявити, щоби Буш-старший посилав спецпредставника поглянути в очі Саддаму чи висловлював переконання, що він насправді хоче миру, що Кувейт сам винен, що Ірак на нього напав. США відразу чітко визначили хто є хто.
Бо була чітка система координат — агресія неприйнятна, кордони силою змінювати не можна, агресор має бути покараний. США часів президента Буша-старшого проявили лідерство і Кувейт був звільнений, силою міжнародних зусиль було підтверджено дієвість міжнародного права, агресор був покараний.
США часів президента Трампа діють у війні в Європі в Орвелівській системі координат. Тобто, коли «агресор хоче миру», це — «не наша війна», «Україна винна у війні», московити «помилково влучили» ракетою по цивільних об'єктах в Сумах...
