Трагедія Сагрині
Щороку вшановують у селі Сагринь (Польща) пам'ять українців, які були вбиті польським підпіллям на світанку 10 березня 1944 року.
На Сагринь та інші українські села Холмщини 10 березня напали озброєні польські загони (польський відділ Армії Крайової та «Селянський батальйон»).
На сьогодні встановлені імена 621 убитої людини, половина з яких жінки і діти.
Сагринь називають символом української трагедії.
Що стало причиною масового вбивства цивільних українців, які були громадянами Польщі? Це питання досі залишається дискусійним між українськими та польськими істориками.
Про жахливі вбивства у селі Сагринь Люблінського воєводства (Польща) 10 березня 1944 року нагадує старий цвинтар. Після жорстокого нападу українців у селі не залишилося. Посеред хрестів у 2018 році відкрили меморіал, де вказані прізвища 661 людини.
Тут спільно не один раз молились і українці, і поляки.
На початку березня 1944 року у Сагрині збиралося багато немісцевих людей, шукаючи прихистку від збройних нападів. Тут жили українці православної віри, громадяни Польщі. На цих теренах мешкали етнічні українці століттями.
Це було велике село і до вбивств проживала понад тисяча селян, переважно українців. Тут була православна церква, філія товариства «Рідна хата», семирічна українська школа.
Навесні 1944 року у Сагрині діяла місцева самооборона і було відділення української поліції у складі німецької Допоміжної поліції. Тому люди тут і шукали прихистку.
На світанку польські підрозділи оточило село і до 10-ї години ранку його вщент знищили.
За свідченнями очевидців, озброєні польські вояки розстрілювали, катували, спалювали у хатах селян, і не лише місцевих.
Учасники цього побоїща у Сагрині навіть зробили світлини на фоні палаючих хат.
Водночас, відомі випадки, що поляки по селах рятували життя своїх українських сусідів, переховуючи їх під час каральної акціх польських сил.
За даними Українського Інституту національної пам’яті, у Сагрині вбили від 800 до 1000 людей. Інститут національної пам’яті Польщі подавав цифру до 300 жертв.
Науковці встановили 621 ім’я людини, які були вбиті у Сагрині.
Польські дослідники вважають, що це була акція на випередження нападів озброєних українців на польські села, відповідь на дії УПА на Волині, що це міг бути спільний план з СРСР – приєднати Холмщину до підрадянської України.
Натомість, деякі українські дослідники вважають, що жахливе масове вбивство українців у Сагрині сталося тому, що там не було УПА.
Пам’ять хотіли стерти.
9 вересня 1944 року в Любліні (Польща) була підписана міждержавна угода між УРСР і Польським комітетом національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян із території УРСР.
Внаслідок примусової депортації від багатьох українських сіл залишилися лише старі цвинтарі, як у Сагрині. Там ті, кому пощастило вижити 10 березня 1944 року, повернулися у село, щоб поховати останки своїх дітей, батьків, дідусів, бабусь, дружин, чоловіків.
