Трагедія, якої можна було уникнути
Не треба з вбивць дітей робити героїв
Уранці в середу 18 січня, у Броварах Київської області, на дитячий садок, в якому перебували діти та працівники закладу, упав гвинтокрил. Унаслідок трагедії загинули 14 людей, серед яких одна дитина (18 січня в МВС повідомляли про загибель трьох дітей).
З того часу різноманітні засоби масової дезінформації, які перебувають у сфері впливу президента Єрмака та Зеленського, неодноразово змінювали дані про кількість загиблих і постраждалих дітей, батьків, та вихователів. Врешті решт за дві доби про загиблих дітей, батьків, та вихователів вказані ЗМД зовсім перестали згадувати. Про постраждалих дітей, які перебувають на лікуванні, теж.
Ми не віримо жодній офіційній інформації, яка поширюється Офісом Президента через українські засоби масової дезінформації (ЗМД).
Зеленськи і слуги Коломийського, які прийшли до влади на хвилі хайпу, продовжують хайпувати на людському горі та трагедії.
Скріншот з сайту Главком
Варто зауважити, що одразу після трагедії ЗМД, на замовлення ОП, висувалося чимало взаємо протилежних версій того, що сталося, та конспірологічних теорій.
Наразі влада намагається зробити з загиблого очільника МВС Дениса Монастирського героя. Але що відбулося насправді? Які можливі причини трагедії? Чи можна було її уникнути ?
Служба безпеки України оприлюднила три версії трагедії:
- порушення правил польоту;
- технічна несправність гелікоптера;
- умисні дії щодо знищення транспортного засобу.
Версія: про технічну несправність
H225 Super Puma — саме на такому гелікоптері "в гарячу точку" летіло керівництво МВС того ранку. За цим вертольотом виробництва компанії Airbus тягнеться шлейф авіакатастроф.
2016-го року в судна відлетів блок із лопатями. У трощі в Норвегії тоді загинули 13 людей. Після цього такі гелікоптери перестали використовувати, аж доки не виявили та не ліквідували недоліки конструкції, через які сталася аварія, зазначає експерт з авіації Денис Томенчук.
«Цей гелікоптер як тип повітряного судна сертифікований Європейською агенцією авіаційної безпеки. Без її погодження експлуатувати літальні апарати на теренах ЄС неможливо. Це авторитетна і фахова організація. Такі само гелікоптери використовує, наприклад, японська берегова охорона, поліція. Корея, Китай, Іспанія. Тобто він поширений дуже», — каже експерт.
Він говорить, що після катастрофи у Норвегії Super Puma модернізували:
«У 2016 році в Норвегії вертоліт втратив блок із лопатями — головний ротор,— через це й упав. Але на фото з Броварів ця частина з лопатями була відносно цілою. Тобто ситуація вже не така, як була в Норвегії, але остаточне слово має сказати комісія, яка буде створена для розслідування трагедії».
Авіаційний експерт Валерій Романенко також проаналізував версії трагедії з падінням гелікоптера в Броварах 18 січня. Він зазначив, що вертоліт Super Puma є просто ідеальним у порівнянні з російським вертольотом Мі-8 чи Мі-18.
Романенко наголосив, що якщо брати всю історію гелікоптерів Super Puma – як військового, так і цивільного варіантів – то кількість його катастроф становить 2-3.
"До того ж якщо машина небезпечна, у неї одна й та сама катастрофа, причина кількох авіаційних інцидентів, як правило, одна й та сама. Тут усі причини різні. Тому я б не сказав, що це небезпечні вертольоти. Хоча, звичайно, для наших ДСНС і Національної гвардії хотілося б машину дещо іншого призначення, більш, так би мовити, воєнізовану", – додав він.
Міністерство внутрішніх справ почало закупляти ці гелікоптери у 2018 році, коли очільником відомства був Арсен Аваков. Упродовж трьох років Україна отримала 55 гелікоптерів Super Puma, 21 із них — модель H225.
Цю закупівлю журналісти назвали «вертолітним секонд-хендом Авакова», оскільки частина бортів були вживаними. І бумеранг мав прилетіти.
Вже після падіння гелікоптера у Броварах журналіст Юрій Ніколов знову згадав, що норвежці відмовилися від цих «пташок» після нещасного випадку у 2016-му.
«Паралельно такі самі вертольоти замовляла Польща. І коли дізналася про рішення норвежців — теж швиденько відмовилася від них. Але Аваков не дав Airbus залишитись у збитках із партією непроданих та відмовних вертольотів ненадійної моделі та викупив їх для потреб МВС та ДСНС», — написав Ніколов у Facebook.
Версія: умисні дії
Авіаексперт Валерій Романенко вважає, що версія про те, що хтось провів диверсію і спеціально зламав обладнання вертольота, — малоймовірна.
«Потрібно дуже добре знати конструкцію гелікоптера, аби пошкодження могло виявитися лише в польоті. Пошкодити якусь деталь так, аби цього ніхто не помітив, дуже складно. Системи гелікоптера можуть завчасно повідомити про наявність технічної проблеми. А ще — це ж потрібно потрапити на територію, в ангар, де стоїть гелікоптер», — каже він.
Версія: порушення правил польоту
Ранок 18 січня у Броварах був досить туманним, а українські гелікоптери літають на низьких висотах, аби їх своїми радарами не зміг помітити ворог.
Погана видимість і низька висота — ймовірні причини трагедії. Втім постає питання, чи правильно за таких умов ДСНСники проклали маршрут, яким летів гелікоптер.
«Конкретно щодо цього польоту комісія має встановити, хто узгодив маршрут, чи була достатня кваліфікація у пілотів для польоту за таких погодних умов і на такій висоті. Пілоти могли не помітити перешкоду, на будинку могла бути якась антена. Але це лише припущення», — каже експерт з авіації Денис Томенчук.
Водночас науковий співробітник державного музею авіації імені Антонова Валерій Романенко наголошує, що літати над містами не рекомендовано: «За можливості населені пункти потрібно облітати. Не те щоб це було порушення. Так проклали маршрут».
Експерт також зауважив, що гелікоптери не літають нижче 150 метрів. Крім того, екіпаж борту завжди готується до польоту, використовуючи льотну карту, і чітко може за нею прослідкувати, чи є якісь перешкоди на маршруті, аби заздалегідь обійти їх за висотою.
"А те, що гелікоптери притискаються до землі через те, щоб не бути ураженими зенітними ракетами, то це актуально тільки в прифронтовій зоні. На такій висоті, ось як він летів, це треба кілометрів 40, припустимо, якщо висота 200 метрів, це треба 40 км від кордону летіти для того, щоб ворожий радар його помітив", – сказав Романенко.
Розмите формулювання СБУ може стосуватися не лише фахівців, які планували маршрут, а й уже загиблих пілотів.
«Оцінюються також дії членів бортового екіпажу в разі виникнення позаштатної ситуації», — каже кандидат технічних наук Національного авіаційного університету Богдан Долінце.
Від "Останнього Бастіону":
У МВС заявили що керівництво відомства того дня летіло на Харківщину.
Але офіційна позиція МВС різниться з раніше поширеними заявами.
Зі слів очільників відомств, які підпорядковані Монастирському, та зі слів секретаря РНБО Данілова, які зробили свої заяви після трагедії, не можна чітко встановити куди мав летіти Денис Монастирський.
Також ми не отримали чіткого пояснення того, як все керівництво МВС опинилося в одному гелікоптері одночасно, і це під час війни.
Не зрозуміло, чому за складних погодних умов було прийнято ризиковане рішення летіти гвинтокрилом. Цілком логічно було скористатися автотранспортом, адже відстань від Києва до Харкова складає менше 500 кілометрів, і автотраса М-03, відремонтована за програмою "Велике крадівництво", перебуває в гарному стані.
Але Денис Монастирський прийняв рішення летіти саме гвинтокрилом, чим поставив під загрозу життя тих, хто перебував на борту.
В контексті трагедії у Броварах варто згадати також авіакатастрофу у Каліфорнії, в результаті якої загинув баскетболіст Кобі Браянт та ще 8 осіб.
26 січня 2020 року в Каліфорнії сталася авіакатастрофа, в результаті якої загинув Кобі Браянт та ще 8 людей, в тому числі його 13-річна донька Джанна Марія-Оноре Браянт.
Власний гелікоптер баскетболіста Sikorsky S-76 розбився через 30 хвилин після початку польоту.
Точні причини аварії одразу не вдалося встановити, позаяк гвинтокрил не був обладнаний «чорними скриньками».
Федеральне авіаційне управління США, Національна рада з безпеки на транспорті та ФБР почали розслідування трагедії.
28 січня особа Кобі Браянта була підтверджена за допомогою відбитків пальців. Наступного дня Департамент судово-медичного експерта-коронера округу Лос-Анджелес заявив, що офіційною причиною смерті Кобі Браянта й інших учасників інциденту стала тупа травма, тобто померли вони ще до вибуху гелікоптера.
У лютому 2021 року, через рік після катастрофи, Національна рада з безпеки на транспорті опублікував дані про розслідування.
Причиною катастрофи гвинтокрила стало те, що пілот Ара Забоян порушив державні стандарти польотів і пролетів крізь хмари, що є грубим порушенням правил візуального польоту.
Підсумком цього стала просторова дезорієнтація пілота, припускається, що це сталося задовго до зіткнення з землею тобто він дезорієнтувався в хмарах та внаслідок цього втратив керування гелікоптером, як припускали ЗМІ донька Кобі Браянта хотіла пролетіти крізь хмари.
У доповіді відзначається, що 26 січня 2020 пілот Ара Зобаян вийшов на зв'язок з диспетчерами повітряного руху і повідомив, що злетів на висоту 4 тис. футів (1220 метрів), щоб піднятися над хмарами, в той час як, фактично, вертоліт падав до схилу пагорба, де він розбився на північний захід від Лос-Анджелеса.
У доповіді також говориться, що Зобаян міг "неправильно зрозуміти" кути падіння і крену, що відбувається, коли пілот стає дезорієнтованим в умовах поганої видимості. Експертиза траєкторії польоту показала, що Зобаян дійсно був дезорієнтований.
За інформацією слідчих, Зобаян не мав запасного плану польоту і вирішив не приземлятися в найближчому місцевому аеропорту, щоб перечекати негоду.
У лютому 2020 року стало відомо про те, що вдова Браянта Ванесса подала позов на Island Express Helicopters. Приводом став дозвіл на політ при поганих погодних умовах.
Ці дві трагедії є дуже схожими між собою. В обох випадках за штурвалами гелікоптерів перебували досвідчені пілоти. В обох випадках політ виконувався за складних погодних умов.
Можемо припустити, що у випадку з Броварами пілоти теж могли стати дезорієнтованими за складних погодних умов, що могло стати причиною трагедії.
Трагедії можна було б уникнути, якби у Каліфорнії пілоти не виконали забаганку доньки Кобі Браянта пролетіти крізь хмари, а в Україні пілоти відмовилися виконувати вказівку Дениса Монастирського, чи керівника польоту, який, задля економії "дорогоцінного часу", прийняв рішення летіти гелікоптером, а не поїхати автомобілем. Саме невиважене та не професійне рішення, ймовірно і спричинило фатальну катастрофу, та призвело до загибелі дітей та мирних мешканців Броварів.
Враховуючи обставини прольоту гвинтокрила на Оболоні, теорії змови та якихось диверсій тут ні до чого. Це банальна людська дурість.
