Трагічний, величний і вічний

ПОЛІТИКА
04.09.2024, 10:09
Трагічний, величний і вічний

Рівно 39 років тому не стало Василя Стуса – Прометея з Донбасу і щирого патріота вільної України! Його замордували совєти у Пермі...

У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року у карцері табору особливо суворого режиму у селі Кучино Чусовського району Пермської області за незрозумілих обставин загинув поет і правозахисник Василь Стус. Забутий, скований путами неправди, він жив надіями на краще майбутнє рідної України.

Хто ж "він"? А він – поет-патріот, який витримав усі незгоди життя заради щастя рідної землі. Тому навічно залишився у пам'яті вдячних нащадків, залишився жити у слові.

Стусова лірика вражає своїми розпачливими нотами, своїм сумом, своєю тугою за рідним краєм. Але все ж таки вона несе своєрідний запал упевненості в тому, що цей поет прожив своє життя недарма, що тепер його ім'я відомо усім українцям, які люблять і шанують Стуса як вірного сина своєї країни.

Його вірші будуть ще довго перечитуватися усіма шанувальниками поезії, усіма патріотами України. І звучатимуть слова: «...й у смерті з рідним краєм поріднюсь».

У 2013 році відбулася презентація книги "Василь Стус: Поет і Громадянин". Фоліант упорядкував, відібравши спогади 74 письменників, колишній політв'язень і волею долі співкамерник Стуса – пан Василь Овсієнко:

Трагічний, величний і вічний_1

«Коли я повернувся із табору, то відчував себе винним, коли відвідував сім'ї Василя Стуса, Юрія Литвина, Олекси Тихого, Валерія Марченка. Я ступав, ніби по палаючому вугіллю, бо я повернувся, а їх нема. Ця книжка є якоюсь мірою спокутуванням того гріха».

Це вже третє видання спогадів про Василя Стуса, попередні були видані у 1987 та 1993 роках. Упорядкування нового видання тривало 4 місяці, воно є найповнішим, хоча до нього увійшли розповіді не всіх друзів та знайомих.

Поет пішов із життя у тому ж віці, що і Тарас Шевченко – 47 років. Спершу був похований на табірному цвинтарі у селі Борисово й тільки у листопаді 1989 року, завдяки клопотанням рідних і однодумців, – у Києві на Байковому кладовищі.

Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
Як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів'ється біда...
вибір редакції
Читайте також:
Історія
Далекі острови вулканічного походження, які омиваються холодними водами Тихого океану, радо зустріли перших українців понад 100 років тому.
20 травня, 12:35
Політика
18 травня 1944 року совєцькі окупанти розпочали насильне виселення кримськотатарського із рідного їм Криму. Московити зачищали півострів.
18 травня, 07:09
Світ
Захід у пам'ять про жертв застосування зброї масового ураження влітку 1945 року відбудеться 9 серпня. Японія чекає на гостей з усього світу.
09 травня, 13:45
Історія
Це могла бути синергічна дія невдоволених непевних соратників у співпраці зі спеціальними службами СССР. Вони надурили нашу діаспору у США.
06 травня, 13:44
Історія
821 рік тому відбувся Четвертий хрестовий похід. Західні лицарі втопили у крові не мусульман Близького Сходу, але єдиновірців у Візантії.
13 квітня, 15:18
Історія
Не називайте мешканців московії «росіянами» чи «русскими», — це просто дитяча помилка. Зрештою, це правило діє для всіх історичних періодів.
11 квітня, 20:34