Роковини страти журналістки Політковської

Роковини страти журналістки Політковської

7 жовтня 2006 року у ліфті багатоповерхівки була вбита борчиня за правду, смерті якої бажав Кремль. Ганна Політковська загинула на місці.

Тіло журналістки з кількома вогнепальними пораненнями виявили того ж дня під вечір. Убивці зробили чотири постріли впритул, — це був кривавий «подарунок» на день народження владіміру путіну.

Колеги та рідні Політковської вважають, що справа про її страту, замовлену особисто кремлівським диктатором, за фактом не була розкрита. Мотиви злочинців не зрозумілі, а на реального замовника слідчі так і не вийшли, побоюючись гніву Луб'янки.

Теперішня редакція «Нової газети», засновником і багаторічним журналістом якої була Політковська, впевнена, що вбивць надіслав вірнопідданий путінський піхотинець Рамзан Кадиров, аби довести свою лояльність. На цьому неодноразово наголошував й убитий на мосту перед стінами Кремля російський політик-реформатор Боріс Нємцов.

Доволі прикметно, що напередодні повномасштабного російського вторгнення в Україну, у грудні 2021 року минув «термін давності» у справі про страту відомої журналістки. Однак рідні та близькі Політковської мають намір домагатися поновлення слідства і розкриття імені замовника злочину, чий кривавий слід веде у кремлівські бункери.

Роковини страти журналістки Політковської_1

Ганна Політковська (Мазепа) народилася  30 серпня 1958 року у Нью-Йорку (за іншою версією — на Чернігівщині), у сім'ї радянських дипломатів у Нью-Йорку, де її батько Степан Мазепа працював у представництві Української РСР при ООН. Він був родом із села Костобобрів Чернігівської області, а матір Ганни — із Криму.

Ганна була оглядачкою кількох популярних часописів, значну увагу приділяла діям рф у Чечні, була однією з небагатьох журналістів, хто особисто спостерігав та правдиво описував події російсько-чеченської війни 1999–2009 рр. Цьому присвячена її документальна книга «Подорож у пекло. Чеченський щоденник» та «Друга чеченська». Також у Великій Британії вийшли її праці «Putin’s Russia» («путінська росія») і «росія без путіна».

З 2003 року вона почала звинувачувати нинішнього гауляйтера тимчасово окупованої московією Ічкерії, а тоді — помічника міністра внутрішніх справ республіки Рамзана Кадирова — у викраденнях людей та інших злочинах. За безпрецедентну сміливість і правозахисну діяльність журналістка отримала численні престижні нагороди від міжнародних організацій, зокрема Amnesty International та ОБСЄ.

Крім професійної діяльності, Ганна Політковська допомагала постраждалим від війни ічкерійцям. Так, у грудні 1999 року вона організувала вивіз із-під бомбардувань 89 мешканців грозненського будинку для людей похилого віку, які її стараннями були розселені на території Росії. Однак влітку 2000 року рф повернула 22 особи з них у Грозний «щоб продемонструвати всьому світу, що життя в Грозному налагоджується». Люди опинилися без води, ліків, їжі й одягу. У серпні 2000 року з ініціативи Ганни Політковської «Новою газетою» була проведена благодійна акція «Грозний. Будинок для літніх людей», під час якої було зібрано 5,5 т вантажу та близько $5 000.

Вона також допомагала матерям загиблих солдатів у суді та проводила розслідування корупції в Міністерстві оборони й командуванні Об'єднаних угруповань федеральних військ у Ічкерії.

Промовистим є те, що у жовтні 2002 року вона брала участь у переговорах із ічкерійцями, які захопили в Москві глядачів мюзиклу «Норд-Ост», і носила заручникам воду.

Саме її діяльність та непохитна опозиційна позиція, критика путінського режиму і призвели до загибелі.

Зокрема, у книзі «путінська росія» Ганна Політковська писала: «За що я так не люблю путіна?... За черствість, що гірше злочину, за його цинізм, расизм, за його неправду, за газ, що він застосував у ході облоги «Норд-Осту», за побиття дітей, що тривало протягом усього його першого президентського строку (йдеться про бойові дії в Чечні)».

Спершу її спробували отруїти у літаку, коли у вересні 2004 року вона летіла до Беслана висвітлювати захоплення заручників у школі.

Тоді спроба не вдалася. Через два роки, 7 жовтня 2006 року, в день народження путіна, її вбили в Москві, у під'їзді власного будинку.

Читайте також:
Історія
Практично немає такого міста від Західного Бугу до Уралу, де б не було масових розстрілів. Просто не скрізь збереглася інформація...
05 вересня, 06:28
Політика
Рівно 40 років тому не стало Василя Стуса – Прометея з Донбасу і щирого патріота вільної України! Його замордували совєти у Пермі...
04 вересня, 06:09
Історія
Того дня спекотного літа 1944 року на лінії зіткнення зійшлися галицькі дивізійники та совєцькі окупаційні війська 1-го Українського фронту.
22 липня, 06:07
Історія
Цього дня 1726 року царським указом ліквідовано сердюцькі полки. Так, московити розпочали зачистку військових потуг волелюбних українців.
14 липня, 06:36
Війна
Під палючим сонцем Бахмуту: прах солдата, якого не забрали.
24 червня, 11:50
Полтава
Свідомі мешканці Новоаврамівки встановили пам'ятні дошки на честь полеглих земляків-військовослужбовців. Погода не завадила урочистостям.
22 червня, 18:41