Голодомор 1932-1933. Учительські фонди
Більшовицькі окупанти змушували українських (за походженням) учителів до дій на боці організаторів Голодомору-геноциду. Випадків безліч.
Яскравий тому приклад, — «освітянин» із Марківщини (сучасна Марківська громада Старобільського району Луганської області, що перебуває під російською окупацією). Наведені нижче слова (пункти з документу), ймовірно, свого роду апеляція до директиви Укрколгоспцентру від 25.VIII.1932:
- Негайно виділити фонди у колгоспах районів суцільної колективізації для постачання вчителям хліба з розрахунку вчителю хліба — 600 г на день, утриманцю — 300 г, крупа (на місяць) — учителю 1000 г, утриманцю — 500 г.
- Фонди виділити та забронювати, щоби цілком забезпечити вчителів і утриманців весь рік, хліб і крупу видається порядком, встановленим РКС і колгоспом: зерном, борошном або хлібом.
Згодом усі ці фонди стали вагомим важелем впливу на вчителів, залучення їх до числа активних виконавців Голодомору-геноциду. Фактично, загнаних більшовиками у безвихідь українських освітян перетворювали на безпосередніх помічників кривавого режиму у тюрмі народів.
Як відзначалося у довідці про настрої населення УРСР, «20% вчительського фонду, що залишилися, забезпечують вчителів приблизно на 1,5-2 місяці. Цей захід дещо сколихнув учителів, які почали брати більш активну участь у хлібозаготівельній кампанії, які намагаються не лише допомогти колгоспу виконати план, але й забезпечити засипання своїх фондів».
Іншими словами, вчителів ставили перед доленосним і складним вибором: хочеш жити — вбивай інших. Окрім того, під час апогею Голодомору, 2 травня 1933 року кат Іосіф Сталін сказав ті слова, які пояснюють не лише причину, а й характер спрямованого проти українців геноциду:
«Руzzкіє — це основна національність світу! Вона перша підняла прапор Совітів проти всього світу. Руzzкіє — найталановитіша нація світу».
Відтак, щоби зрозуміти, треба пам'ятати не лише етнічне походження самого Сталіна (картвельського єврея з міста Ґорі — прим. ред.), а й те, що, власне, самі росіяни так і не стали нацією. До всього ще й термін «руzzкіє» Кремль офіційно закріпив за безрідними московитами лише 1926 року, відразу після першого Голодомору.
