Трамп заявляє, що війна завершена

Як 14 бомб можуть змінити Близький Схід?

Після того як США оголосили про припинення вогню між «Ізраїлем» та Іраном, залишаються великі запитання.

Про це пише The Economist.

ВІН ПРИЙШОВ, БОМБИ ВПАЛИ, ВІЙНА ЗАВЕРШИЛАСЬ — принаймні так хоче, щоб у це повірили всі, президент Дональд Трамп.

Через два дні після того, як американські малопомітні бомбардувальники завдали ударів по глибоко захованих іранських ядерних об’єктах, Трамп оголосив про «повне й остаточне» припинення вогню у війні між «Ізраїлем» та Іраном.

За повідомленнями, Трамп спочатку отримав згоду «Ізраїлю» на припинення вогню, а потім передав пропозицію Ірану через посередництво Катару.

За словами Трампа, Іран першим припинить бойові дії, а через 12 годин — «Ізраїль». Обидві сторони, мовляв, мають «залишатися МИРНИМИ і ПОВАЖНИМИ».

У коментарі NBC News Трамп сказав, що очікує, що припинення вогню триватиме «вічно». Біржі зреагували зростанням, ціни на нафту впали, а міністр закордонних справ Ірану заявив, що жодної офіційної угоди не існує, але Іран припинить вогонь, якщо це зробить «Ізраїль». Щоправда, після закінчення строку ультиматуму повідомлялося про ранковий залп іранських ракет, внаслідок якого загинули троє людей на півдні «Ізраїлю» — можливо, це був останній акт спротиву.

Це оголошення стало черговим несподіваним поворотом після того, як «Ізраїль» 13 червня розпочав раптовий наступ на Іран. Ізраїльські ВПС і спецслужби знищили чимало іранських систем ППО, ліквідували ядерних науковців та генералів, а також почали руйнування розпорошеної ядерної програми, яка наблизила Іран до отримання ядерної зброї. 22 червня США розпочали операцію «Опівнічний молот» (Operation Midnight Hammer).

Бомбардувальники B-2 здійснили 37-годинний переліт із Міссурі й скинули 14 бомб GBU-57 «Масивний проникаючий боєприпас» на об'єкти збагачення урану в Натанзі, особливо у Фордо.

Ймовірно, ще близько 30 крилатих ракет «Томагавк», запущених із підводних човнів, вразили ядерні об'єкти в Ісфагані.

Наступного дня Іран відповів символічним ударом: 14 ракет — по одній за кожну американську бомбу — були випущені по базі США в аль-Удейді в Катарі.

Усі, крім однієї, були перехоплені, і, за словами президента, завдяки попередженню з боку Ірану, постраждалих не було. За дві години Трамп оголосив припинення вогню.

Віцепрезидент Джей Ді Венс, який перебував у студії Fox News під час оголошення, заявив, що американський удар досяг цілей. «Ми знаємо, що вони не зможуть побудувати ядерну бомбу». Він припустив, що запаси збагаченого урану Ірану, ймовірно, були знищені в результаті атак.

Над регіоном нині нависли три ключові питання: чи протримається припинення вогню? Чи буде укладена нова дипломатична угода щодо обмеження ядерної програми Ірану? І чи стане Близький Схід стабільнішим після війни?

Почнемо з припинення вогню. Жодна зі сторін офіційно не підтвердила завершення бойових дій, однак обидві мають вагомі причини зупинитися. Іранський теократичний режим давно скандує «Смерть Америці», але десятиліттями уникає прямої конфронтації зі США, надаючи перевагу проксі-силам і дипломатії. Він непопулярний удома, його армія безсила перед «Ізраїлем», а союзники в регіоні ослаблені. З огляду на втручання США, Іран може віддати перевагу заліковуванню ран.

Щодо «Ізраїлю», навряд чи прем’єр Біньямін Нетаньягу наважиться суперечити Трампу після того, як привітав історичне військове втручання США. До того ж, за даними ізраїльських військових джерел, майже всі заплановані цілі вже знищено. Дехто навіть припускає, що «Ізраїль» може самостійно оголосити про перемогу й припинити удари без офіційного припинення вогню. Нетаньягу, вочевидь, вважає, що здобув перемогу, яка закарбує його ім’я в історії. А Трамп, зі свого боку, не хоче затягувати війну, адже запевняв американців, що не втягне країну в чергову «вічну війну», як ті, що США вели в Іраку та Афганістані.

Щодо ядерної програми — Іран не може «розучитися» того, що вже опанував. Принижений і розлючений, верховний лідер Аятола Алі Хаменеї може вирішити, що для виживання режиму потрібна ядерна зброя. Навіть якщо більшість об'єктів знищено, програма може відновитися таємно. МАГАТЕ повідомляє, що не знає, де перебуває офіційний запас у 400 кг високо збагаченого урану (60% чистоти). Якщо в Ірану залишились приховані центрифуги, він може швидко виготовити матеріал, придатний для створення бомби (90%). Цього вистачить на десять зарядів.

Ядерна угода, укладена у 2015 році президентом Обамою, дозволяла Ірану обмежене збагачення під контролем інспекцій. Вона мала стримати Іран на рік від можливості створити ядерну бомбу. Трамп розірвав угоду ще в першому президентському терміні, і перед початком ізраїльського нападу вважалося, що Іран за кілька днів або тижнів досягне порогу «прориву». Це підтверджували розвіддані про те, що Іран почав роботу над виготовленням ядерної боєголовки, яка вміститься на ракету.

Під час останніх перемовин Трамп вимагав від Ірану майже повного згортання збагачення. Його спецпредставник Стів Віткофф запропонував компроміс: дозволити Ірану брати участь у регіональному консорціумі зі збагачення урану, але за межами країни. Наразі неясно, чи ця пропозиція ще чинна, і чи погодиться на неї Іран або «Ізраїль».

Залишається також питання ширшої регіональної стабільності: чи можлива вона, поки в Ірані при владі революційні мулли? Якщо «Ізраїль» запідозрить, що ядерна програма відновилася таємно, він може знову завдати удару — з США чи без них. Також «Ізраїль» прагне обмежити іранські звичайні озброєння та його підтримку проксі-сил після понад року боротьби з союзниками Тегерана та перехоплення ракет із Лівану, Ємену та самого Ірану.

У деяких ізраїльських та американських колах вважають, що спокій у регіоні можливий лише після падіння режиму Хаменеї. 23 червня «Ізраїль» спробував ослабити репресивний апарат Ірану, завдавши ударів по сумнозвісній в’язниці Евін і штаб-квартирі міліції «Басідж», яка жорстоко придушувала протести. Але заклики «Ізраїлю» до іранців повстати залишилися без відповіді — зрозуміло, що під час бомбардувань цього годі було чекати. Проте якщо бої припиняться, і населення Ірану почне усвідомлювати ціну помилок аятоли, можлива й реакція. До того часу «Ізраїль» та арабські союзники прагнутимуть, щоб США продовжували гарантувати безпеку регіону.

Операція «Опівнічний молот» продемонструвала, що роль США залишається незамінною. Але чимало чиновників адміністрації Трампа виступають за скорочення участі Америки у світових конфліктах, прагнучи зосередитися на Тихоокеанському регіоні для стримування Китаю. Віцепрезидент Венс, один із таких прихильників «обмеженого втручання», заявив: питання іранського режиму — це справа самих іранців. Але, додав він: «Якщо Іран у майбутньому відчайдушно захоче створити ядерну зброю, йому доведеться мати справу з дуже, дуже потужною американською армією». Драматичне втручання і не менш драматичне припинення вогню поки що не дорівнюють справжньому миру.

Переклад: Останній Бастіон