Третя світова війна вже у розпалі
Міжнародні організації, покликані сприяти встановленню миру, виявилися недієздатними та наскрізь корумпованими. Цим скористалися агресори...
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
Днями прочитала у Bloomberg, що Інститут стратегічних досліджень у Лондоні опублікував дослідження про зростання військових конфліктів у світі, в яких важко досягти перемир'я. Україна є найбільшою гарячою точкою на сьогодні.
Але загалом у дослідженні вказується на 183 конфлікти різної інтенсивності й у різних регіонах світу, які виникли/тривають у 2023 році. З'ясувалося, що це є найвищим показником за три десятиліття (і це ще дослідження проводилося ще до нової фази війни ХАМАСу та Ізраїлю).
При цьому, «вплив ООН в подоланні геополітичної напруженості зменшується, авторитарні держави абсолютно відкидають доктрину права організації втручатися у ситуації із порушенням правами людини», — цитує видання один із пунктів дослідження. Фактично, ситуація катастрофічна.
І тут я знову згадала есе Умбертр Еко під назвою «Осмислюючи війну», де він осмислює Першу та Другу світові війни та щó треба зробити, щоб упередити їх повторення у майбутньому. Він там писав, що світ повинен прийти до табуювання війни, як такої.
Не через юридичний акт — як бачимо, міжнародне право не упередило війни вже у XXI столітті й не справляється з наслідками агресії. І не через проголошення якогось морального чи інтелектуального декрету, догми — табу будь на що не можна взяти і призначити.
Табуювання самовизначається через процеси, коли колективне підсвідоме з часом переходить у свідоме. А для цього треба, щоб усі розуміли ризики війни.
По ідеї, після двох «гарячих війн» у XX столітті, а потім іще й «Холодної», світ повинен був випрацювати, якщо так можна сказати, колективну етику проти війни. Тобто, як варіанту розвитку подій, який усім несе негативи (обессмислюється будь-яка ініціатива), або містить занадто багато невідомих (непрогнозованість як головна риса).
Будь-яка глобальна війна приводить до зміни балансів, оскільки сучасна війна ніколи не обмежується двома противниками. Тому недарма аналітики різних країн говорять сьогодні про десятиліття турбулентності навіть після завершення війни.
