"Трупокілометри"

У новинній журналістиці є такий термін «трупокілометри». Це коли постає питання: чи писати новину про черговий теракт в Афганістані. Грубо кажучи. Якщо в Афганістані кожен день підриваються кілька смертників і гине 250 осіб, для редактора стрічки це не так уже й важливо, якби у Франції напали на перехожих з ножем і загинув один. Негласно вважається, що теракт в центрі цивілізованої країни важливіше, ніж буденність в центрі країни третього світу.

Тому, коли людина на вантажівці таранить натовп в центрі Берліна - світові ЗМІ заводять онлайни, а коли кілька десятків людей вкривають нутрощами пейзаж в Кабулі - про це пише тільки AFP і BBC. Це і є «трупокілометри».

Багато людей дуже дивуються, чому ж при п'яти загиблих в Ізраїлі світові ЗМІ щогодини пишуть новини зі статистикою, а коли у нас на війні з Росією гинуть щодня, світові ЗМІ мовчать. Все дуже просто - це «трупокілометри». У світі нас (хочеться вам того чи ні) сприймають як країну не стабільну, дивну, з корупцією, з культом карго і культом вуду відразу. В той самий час Ізраїль - це одна з найкращих передових країн у світі. Тому п'ять загиблих в Ізраїлі хвилюють весь світ більше, ніж всі наші загиблі за 8 років.

Ми самі в цьому винні, за 30 років ми так і не змогли побудувати країну, якою б ми пишалися не тільки на мітингах три рази на рік, але і якою пишався б весь світ. Це не повчальний пост, а пост про те, що коли в відношенні нашої країни зникнуть «трупокілометри» і про кожного загиблого буде новина на перших сторінках - це буде значити, що ми перемогли.

Наше з Моргуновим фото: батьки проводжають першокласників до школи на 1-е вересня на тлі мінного поля. Позаду поля починається «ДНР», Піски-2.