Фінляндія готова долучитися до НАТО, проте є кілька «але»

СВІТ
03.01.2022, 12:36
Фінляндія готова долучитися до НАТО, проте є кілька «але»

Зокрема, у Гельсинкі побоюються, що Кремль накреслить "червоні лінії" вже у Північній Європі, поставивши під сумнів тамтешню нейтральність.

Президент і прем'єр-міністр Фінляндії в унісон заговорили про можливість приєднання країни до лав Північноатлантичного альянсу; заявку на членство подадуть у разі, якщо постане загроза національній безпеці.

За словами очільниці уряду Санни Марін, станом на цю мить здійснюється оцінка ситуації щодо ймовірної провокації ескалації конфлікту у Балтійсько-Скандинавському регіоні, на підставі чого і прийматиметься доленосне рішення.

«Ми зберігаємо можливість подання заявки на вступ до НАТО. Ми маємо оцінити цю свободу вибору, оскільки це стосується права держави розв'язувати питання щодо своєї безпеки у ці складні часи. Підкреслю, що основи європейської колективної безпеки, закріплені в принципах Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), для нас є основою і відправною точкою. Ми показуємо всім, що вивчаємо уроки з минулого, проте зберігаємо і простір для маневру», – заявила прем'єр-міністр Фінляндії.

На думку Санни Марін, стати членом НАТО її країна, що входить до Європейського союзу, зможе в дуже стислі терміни й ніхто з уже дійсних членів не чинитиме перепон.

Своєю чергою президент Саулі Нійністьо у новорічному зверненні до громадян Фінляндії наголосив, що вимога РФ про нерозширення Північноатлантичного альянсу a priori суперечить усталеному в Європі порядку.

«У політиці великих держав відбуваються суттєві зміни, напруга наростає. Ті ультиматуми, які Кремль днями висунув у бік США і НАТО, насправді стосуються європейської безпеки. Я вже закликав колег по Євросоюзу активізуватися на цьому напрямку і зміцнити нашу колективну обороноздатність. Суверенна рівність усіх держав є основним принципом, який кожен має поважати. Хоча виклик, кинутий США і НАТО, Європа наразі не може просто слухати. Суверенітет кількох країн-членів, включаючи Швецію та Фінляндію, був поставлений під сумнів з-за меж Євросоюзу, що робить його зацікавленою стороною. ЄС не повинен задовольнятися лише роллю координатора санкцій», – заявив лідер Фінляндії.

Саулі Нійністьо нарешті визначив позицію своєї країни щодо членства у НАТО, підкресливши, що Гельсинкі має достатній простір для маневру та власного вибору, а тому ніхто зовні не повинен вказувати як і щό робити, адже Холодна війна давно завершилася.

Вищенаведені заяви фактично є відповіддю Фінляндії на вимоги путінського режиму зупинити розширення НАТО і не приймати нових членів.

Очевидно, що Північноатлантичний альянс, на тлі бажання як мінімум чотирьох країн (Швеції, Фінляндії, України, Грузії – прим. ред.) приєднатися до нього, не обговорюватиме цей пункт на майбутніх перемовинах із РФ, аби зайвий раз не дражнити кремлівського "бункерного щура".

А проте, у разі якщо тільки одна Фінляндія стане новим членом НАТО, це дозволить військово-політичному блокові повною мірою контролювати кораблі та бази Північного та Балтійського флотів ВМС РФ, не кажучи вже про здатність протягом кількох хвилин завдати ударів по життєво важливим цілям безпосередньо на території Московії.

У Кремлі вже чутно виття від імовірної реалізації зазначеного сценарію, але це не більше ніж словесні погрози з вуст Дмітрія Пєскова і Марії Захарової, за якими, швидше за все, не буде реальних дій; адже всім добре відомо, де і хто саме з еліти РФ зберігає власні статки з нерухомістю, з якими у разі ескалації конфлікту доведеться розпрощатися.

Варто зауважити, що переважно агресивні дії Кремля (включно з енергетичним тиском, дипломатичним і ядерним шантажем, а також підтримкою міжнародного тероризму – прим. ред.) якраз і призвели до розквіту занепалого у 1990-2000-і роки НАТО, надавши йому нового сенсу для існування – стримування РФ.

Очевидна спроба розмежувати сфери впливу у світі на основі так званої Ялти-2 чи Мюнхена-2 на сьогодні не дали Москві жодного результату; колективний Захід, попри умиротворення агресора, на показ досі лишається згуртованим і непохитним у цьому питанні.

Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що на тлі багаторічної кремлівської агресії проти України навіть маленька та мирна Фінляндія більше не палає бажанням лишатися позаблоковою і нейтральною.

Автор : Денис Ковальов
Читайте також:
Економіка
Успіх України, в якої наявна слабка військова флотилія, на морі має стратегічне та економічне значення. І це боляче б'є по московії.
вчора, 12:23
Війна
Від наступу до контрнаступу один крок і тисячі втрачених життів на полі бою. Перспективи на цей і наступний рік не вселяють позитиву...
02 травня, 19:57
Війна
Бойові дії із використанням дронів в Україні змінюють перебіг сучасного воєнного конфлікту. Те, що здавалося неможливим, — прикра дійсність.
01 травня, 14:54
Війна
Які б заяви не робила українська влада, долю Європи нині вирішує простий солдат на полі бою. Нині стратегічна ініціатива у руках росіян.
30 квітня, 12:27
Війна
По кількох місяців очікування президент Джозеф Байден підписав закон. США виділили Україні фінансовий пакет на суму майже $61 мільярд.
28 квітня, 15:03
Війна
Фронт, у цілому, тримається, хоча ворог просувається у деяких секторах Донеччини. Ключове питання — доукомплектації бойових бригад...
26 квітня, 07:19