Участь у конкурсі на посаду голови НАЗК візьме 51 кандидат. Що про них відомо?

13 кандидатам було відмовлено у допуску до участі.

Таке рішення було прийнято на засіданні комісії у четвер, 28 грудня, передає Укрінформ із посиланням на НАЗК.

Зазначається, що загалом було отримано документи 64 осіб.

Перелік осіб, допущених до участі у конкурсному відборі на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції:

Комісія вирішила провести оцінювання кандидатів у наступні етапи:

I етап — тестування загальних здібностей, психологічні тестування, тестування на благонадійність. До участі у І етапі буде запрошено усіх кандидатів, допущених до участі у конкурсі. Тестування відбудуться вже 4 січня 2024 року;

ІІ етап — виконання завдання з етичного лідерства, перевірка знання кандидатами антикорупційного законодавства, письмові відповіді кандидатів про їхнє бачення майбутньої діяльності НАЗК, психологічне інтерв’ю;

ІІІ етап — проведення поглибленого психологічного інтерв’ю та презентація кандидатами свого бачення майбутньої діяльності НАЗК.

Оголошення про послідовність та строки проведення етапів конкурсу з детальними інструкціями та зразками завдань буде розміщено на офіційній сторінці конкурсу на сайті уряду.

Крім того, комісія продовжила кінцевий термін, встановлений для подачі копії Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою до 5 лютого 2024 року (включно) через технічні роботи в системі для проведення іспитів на рівень володіння державною мовою з 19 грудня 2023 року та спричиненою цим перервою в проведенні іспитів.

Голова НАЗК призначається на посаду Кабінетом міністрів України за результатами відкритого конкурсного відбору строком на чотири роки та не може обіймати цю посаду двічі підряд. Олександр Новіков був призначений головою НАЗК 15 січня 2020 року.

Хто претендує на посаду очільника НАЗК?

Журналісти «Слідства.Інфо» дослідили список претендентів на посаду голови Національного агентства з запобігання корупції. 

ЧИННІ ТА КОЛИШНІ ПРАЦІВНИКИ НАЗК

15 з 64 кандидатів мають чи мали в минулому стосунок до роботи в Національному агентстві з запобігання корупції (НАЗК). Зокрема, документи на конкурс подали колишні заступники голови Андрій Вишневський і Олександр Стародубцев (також був головою Держагентства з питань державної служби, зараз заступник керівника апарату), заступниця керівника апарату — очільниця напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК Агія Загребельська. 

Крім того, свої документи також направили керівник кадрового департаменту Ігор Дробко, керівник департаменту антикорполітики Дмитро Калмиков, ексголова управління внутрішнього контролю, а нині співробітник СБУ Роман Норець, а також колишня виконувачка обов’язків керівника відділу моніторингу способу життя НАЗК та екскерівниця Міжвідомчої робочої групи з питань притягнення до відповідальності винних в агресії щодо України, ексжурналістка-розслідувачка Катерина Каплюк. 

Серед чинних працівників НАЗК претендує на пост голови екснардеп в Раді 8-го скликання Андрій Тетерук. В агентстві він заступник керівника управління, керівник відділу аналізу ризиків Управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони. 

Подався на конкурс і колишній колега Тетерука по Раді, інший екснардеп Геннадій Кривошея, нині голова Громадської ради при КМДА і член антикорупційної громради при Міноборони. Кривошея за свого депутатства був членом обʼєднання «Депутатський контроль», якому закидали непрозорі методи лобіювання інтересів бізнесу. Керівник обʼєднання Вадим Руденко був фігурантом кримінального провадження щодо «бурштинової справи» Борислава Розенблата. 

ЧИННІ ВИСОКОПОСАДОВЦІ

Головою НАЗК хочуть стати й чинні високопосадовці з інших відомств. Зокрема, змінити крісло вирішили голова Держінспекції з питань архітектури та містобудування (ДІАМ) Олександр Новицький, заступниця міністра у справах ветеранів з питань цифровізації Тетяна Калита, член Вищої кваліфкомісії суддів Віталій Гацелюк, заступник Голови Державної служби якості освіти України Іван Юрійчук, тимчасово виконувач обов’язків директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міноборони Сергій Степанян. Раніше жоден з них публічно не заявляв про намір змінити робоче місце. 

Серед тих, для кого антикорупційний профіль не є очевидним — колишній начальник Харківського університету Повітряних сил ім. Кожедуба Андрій Алімпієв, начальниця управління земресурсів Миколаївської міськради Марія Горішня, старший помічник капітана судна в компанії Noble Drilling Віталій Качуровський.

«СЕРІЙНІ» КАНДИДАТИ

Низка потенційних учасників конкурсу уже раніше претендували на інші керівні посади в системі правосуддя, правоохоронних чи антикорупційних органів. 

Приміром, проректор Державного біотехнологічного університету (Харків) Олексій Вац та екскерівник управління внутрішнього контролю НАЗК Роман Норець мали намір стати членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 

Керівник відділу детективів НАБУ Віктор Павлущик, колишній адвокат Олексій Шевчук претендували раніше на посади членів Вищої ради правосуддя (ВРП). 

Що стосується Шевчука, відомого своїми епатажними заявами і діями на адресу інших адвокатів, то 19 грудня 2023 року на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області його було позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Деталі скарги не вказуються, раніше у Шевчука був публічний конфлікт з правозахисником Масі Найємом. Крім того, повʼязані з ним компанії фігурували в розслідуванні про незаконне вивезення чоловіків за кордон. 

У «довгому списку» претендентів була також суддя Харківського окружного адмінсуду Олена Заічко. Вона — фігурантка розслідування «Слідства.Інфо», яка могла попросити колег про знищення записів засідання суду, щоб переписати рішення на користь однієї з місцевих бізнесменок. При цьому Заічко також виступала як викривачка у корупції однієї зі своїх колег. Жінка раніше претендувала на посаду у ВРП. Комісія не допустила її до наступного етапу конкурсу.

Кандидатом в комісію з відбору голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури був претендент на голову НАЗК, радник голови Верховної Ради Олександр Гладун. 

До фіналу конкурсу на посаду директора НАБУ виходили керівник 4 відділу ДБР Сергій Гупяк та керівник Другого підрозділу детективів НАБУ Олександр Скомаров. 

Провідний юрисконсульт відділу у сфері запобігання корупції НАЗК Руслан Ігонін мав раніше намір стати суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. а керівник ГО «Право людей» Володимир Сойма збирався очолити Офіс протидії рейдерству при Мін’юсті.

Головний спеціаліст Управління цифрового розвитку та поштового зв’язку Мінінфраструктури Сергій Маштабей раніше подавався одразу на декілька високих конкурсних посад — директора Бюро економічної безпеки (БЕБ), а також заступника голови Державної судової адміністрації з цифрового розвитку. Він був одним із кандидатів на голову БЕБ, який публічно заявляв про порушення на конкурсі. 

ПРОФЕСІЙНІ ТА КОРУПЦІЙНІ СКАНДАЛИ

Не обійшлося у лонглісті претендентів на голову НАЗК без учасників гучних скандалів, повʼязаних з корупцією і зловживаннями. При цьому кандидати могли бути як субʼєктами, так і жертвами таких історій. 

Як претендент на голову ключового органу з запобігання корупції подав документи колишній виконувач обов’язків керівника Одеської митниці Михайло Мірошніченко. 

У автобіографії він скромно зазначив, що працював у Держмитслужбі, а зараз є волонтером БО «Благодійний фонд «Ціль». Утім, доповнити картину мала б інформація про причини звільнення з митниці: за словами нардепа Ярослава Железняка, це сталось через «зернові схеми», про які, зокрема, писали журналісти OCCRP. Згідно з висновками тимчасової слідчої комісії, яку очолював Железняк, сума втрат бюджетів від обігу «чорного зерна» становить тільки за серпень-вересень 2022 рік близько 5 млрд грн. За розрахунками НБУ сума неповернутого валютного виторгу за 2022-2023 роки, яка не надійшла у встановлені законом строки, становить 80 млрд грн. Схему з продажу «чорного зерна» покривали, на думку членів комісії, зокрема і митники. 

В іншому скандалі фігурував керівник справами виконавчого апарату Запорізької обласної ради Володимир Подорожко, який також бажає очолити НАЗК. ЗМІ писали, що у квітні 2023 року Подорожко та інший чиновник через офіційні письмові зауваження фактично штучно загальмували швидкий розгляд та прийняття проєкту рішення про заборону діяльності Української православної церкви московського патріархату на території Запорізької області. На їх захист нібито став митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука. Повідомлялось, що через такі дії облрада позбавила Подорожка ключових адміністративних повноважень.

Ще один претендент, начальник Центрально-західного міжрегіонального теруправління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Станіслав Серьогін, який раніше також претендував на посаду голови АРМА, фігурує в антикорупційному розслідуванні ще часів Януковича. Це розслідування повʼязане з незаконною передачею мисливських угідь у Київській області. 

Тоді компанія Серьогіна ТОВ «Томилівська дача» незаконно отримала майже 5000 га угідь на 25 років від облради, якою керував нинішній нардеп від забороненої партії ОПЗЖ Олександр Качний. Серьогіна через його бізнес-партнерку повʼязували з одіозним мисливським клубом «Кедр», який вів діяльність на території угідь «Сухолуччя». Примітно, що брат Серьогіна Олександр у 2017-2019 роках був членом НАЗК, також був кандидатом на голову АРМА, подавався на члена Вищої ради правосуддя, а зараз працює начальником відділу з питань запобігання і виявлення корупції секретаріату ВРП. 

Через внесення неправдивих відомостей у звіт за підсумками 2022 року з органів прокуратури, а саме з посади прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), був звільнений у вересні 2023 року кандидат на голову НАЗК Юрій Хить. До дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за процесуальні порушення також притягався інший прокурор САП, який також подав документи на конкурс, Сергій Подгорець. 

Головою НАЗК має намір стати колишній начальник третього відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами Головного сервісного центру ДБР Олег Корецький. Він відомий тим, що був керівником слідчої групи ДБР, яка вела більшість «справ Порошенка». 

Зокрема, це справи про можливе ухиляння від сплати податків під час продажу «Кузні на Рибальському», купівлю каналу «Прямий», про декларування доходів, підготовку Мінських угод, Липецьку фабрику Roshen, передачу землі на Миколаївщині, про призначення Сергія Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки, а також «справа Томоса» (про »розпалювання міжрелігійної ворожнечі при створенні ПЦУ»). Посаду Корецького скоротили, він повʼязував це з тиском керівництва ДБР через свою позицію щодо необхідності закрити частину «безперспективних» справ. 

Наостанок варто згадати про прокурорку Офісу Генерального прокурора Валентину Сеник, яка теж подала документи на конкурс на керівника НАЗК. Найгучнішою справою, яку вона супроводжувала, була справа про ймовірне незаконне збагачення нинішнього заступника голови НАЗК (а тоді — директора НАБУ Артема Ситника) через його відпочинок на території мисливського угіддя «Поліське-Сарни». Директора НАБУ тоді визнали винним у правопорушенні та внесли до реєстру корупціонерів.