Чим довше триває російська воєнна агресія проти України, тим глибшими стають внутрішні проблеми всередині держави-загарбника зі Сходу.
Такого висновку дійшов уродженець Сімферополя, переселенець і фаховий кримський історик Сергій Громенко, передає інформаційна агенція "Останній Бастіон".
Дослідник минувшини наголошує, якщо Україна хоче бути координаційним центром ПостРосії, нашим науковцям і політикам уже зараз слід глибоко й системно задуматися про всі аспекти її майбутнього.
Тобто, не тільки влада, але й аналітичне середовище повинні розробити план життя після прийдешнього розвалу РФ, адже одних намірів замало, для цього потрібні реальні справи.
«Маленький приклад: програма з літератури. Хай би як закінчилася війна, у ПостРосії все одно залишаться школи, й у них викладатимуть російську літературу (програму з літератури Ічкерії тут не розглядатимемо зі зрозумілих і очевидних на те причин).
Увага, питання: чи є в Україні хоч одна наділена владою людина, яка не те, щоби мала програму шкільної літератури ПостРосії, а хоча б задумалася про необхідність її мати? Боюся, що немає. Або ми розробимо таку програму, або вона залишиться без змін – із Прілєпіним (всі говорять зараз про програму з історії, але література важить не менше).
І американці з європейцями її теж не розроблять. Ви можете заперечити, що це не на часі, що у нас є нагальніші суто українські питання – від дронів до закритих декларацій. Добре, я погоджуюся. Але в такому випадку не варто постійно повторювати, що саме ми якось вирішуватимемо долю ПостРосії», – зазначив кандидат наук Сергій Громенко.
Окремо медіаагенція "Останній Бастіон" нагадує, як національно-визвольні рухи поневолених Москвою народів гуртуються не тільки у закордонних діаспорах, а й розгортають підпільну боротьбу у РФ.