Український посол розказав, як Сербія розривається між Брюсселем та москвою
«Політика балансування глибоко вкорінена у сербську історію»
Президент Сербії Александар Вучич перебуває під тиском з боку Брюсселя, адже країна не приєдналася до санкцій проти росії та продовжує підтримувати авіасполучення з російськими містами. Водночас Вучич заявив, що Сербія не допомагатиме росії обходити європейський санкційний режим. Також Сербія дбає про те, щоб мати можливості альтернативного надходження енергоносіїв та не користуватися винятково російськими нафтою та газом. Про те, як Вучич розривається між Брюсселем та москвою повідомляє медіа агенція Останній Бастіон з посиланням на інтерв'ю посла України в Сербії Володимира Толкача.
Зі слів дипломата, політика балансування глибоко вкорінена у сербську історію – до неї почали активно вдаватися ще з початку минулого століття.
«Сербія завжди пробує балансувати. Але повернемося до сьогодення. Нині всі розуміють, що Сербія, як і Україна, проголосила своєю метою інтеграцію в ЄС. Сильна залежність сербської сторони від російських енергоносіїв зумовлена потужною присутністю «Газпрому» в країні. Компанія під назвою NIS (Нафтова індустрія Сербії – «Главком») за фактом належить росіянам. Абсолютна більшість акцій – у руках «Газпрому» і його дочірніх підприємств на сербській території. Таким чином, на сьогодні, залежність сербів від російського газу величезна», – повідомив Толкач.
Водночас протягом останнього часу в Сербії відбулися слухання з питань енергетики, організовані норвезькими представниками.
«Відбувся офіційний візит президента Азербайджану Ільхама Алієва до Сербії. Також, наскільки мені відомо, існує домовленість про приїзд Александра Вучича до Азербайджану. Окрім того, на порядку денному стоїть питання створення конекторів у Болгарії, побудови за участю сербів LNG-терміналу у Греції. Назагал, Сербія, як і будь-яка держава, дбає про те, щоб мати можливості альтернативного надходження енергоносіїв. Щоб не користуватися винятково російськими нафтою та газом», – пояснив дипломат.
Толкач наголосив, що нафта російського походження не займає домінуючої позиції в сербській енергетичній галузі. «Її частка складає всього 20-30% від загального обсягу всіх нафтопродуктів, котрі імпортує сербська сторона», – додав Толкач.
На його думку, Вучич прекрасно розуміє, під яким тиском з боку Брюсселя перебуває за нинішніх умов. «Сербія є другою країною Європи, яка не приєдналася до санкцій проти росії. Вона продовжує підтримувати авіасполучення з російськими містами. І тим не менш, сербське керівництво так чи інакше думає і про сценарій, за якого можливі обходи санкцій через країну призведуть до накладання певних обмежень і на саму Сербію. Тут вже вдруге згадуємо про політику сербського балансування. Відповідно, у майбутньому різких рухів у бік порушення європейського санкційного режиму Белград не робитиме», – переконаний посол.
Щодо ініціативи Нідерландів заморозити вступ Сербії до ЄС за її поведінку відносно Косова, то це всього лише спроби вплинути на Сербію, як на кандидата в члени, щоб вона дотримувалася взятих на себе зобов’язань.
«Нідерланди, як і інші держави Євросоюзу, розглядають Сербію, як майбутнього члена євроспільноти. Однією з вимог у статусі кандидата на членство у блоці є дотримання загальних пріоритетів у зовнішній політиці. Через те, що Сербія дозволяє собі не дотримуватися цих загальноприйнятих норм, при цьому, за словами керівництва, виходить із власних національних інтересів, вона одразу ж наражається на певне нерозуміння й тиск з боку Європейського Союзу», – пояснив Толкач.
Толкач вважає, що одним з інструментів упливу в цьому випадку можуть бути навіть санкції.
«З іншого ж боку, ми можемо бачити й прогрес, якого досягнув Белград на своєму євроінтеграційному шляху. На думку спадає проблема боротьби з незаконною міграцією, яку серби зараз активно долають, тим самим виконуючи одну з вимог на шляху до вступу у ЄС. До того ж нещодавно відбулися декілька тристоронніх зустрічей у форматі Австрія-Сербія-Угорщина. У рамках цих самітів обговорювали питання, що стосуються протидії незаконній міграції», – наголосив дипломат.
