Укргазвидобування: чемодан, вокзал, росія

У компанії «Укргазвидобування», схоже, технічно переосмислили відомий вислів «чемодан, вокзал, росія». Тепер за таким маршрутом відбувається купівля обладнання у російських компаній із наступним транзитом коштів державної компанії з України до рф.

Адже «Укргазвидобування» вирішило закупити товарні послуги у компанії «Везерфорд Україна» – дочірньої компанії ірландсько-американської Weatherford International, яка була визнана НАЗК у лютому цього року спонсором війни. А це, на мою думку, значить, що де-факто «Везерфорд Україна» продовжує працювати у росії, платить там податки на мільйони доларів, а також повністю інтегрована в технологічний процес забезпечення роботи російської нафтогазової галузі.

Можна не сумніватись, що учасники такої схеми потім можуть придумати красиву легенду про «спецоперацію розвідувальної служби", де гроші компанії «Везерфорд» повинні були піти на новий підрив Кримського моста чи масштабну атаку дронами по російських НПЗ. Але ні. В цьому випадку гроші банально осідають на рахунках у росії.

До речі, якби не було прокурорів-інвалідів, корупціонерів із ТЦК та МСЕК, книжок від Залужного, нових санкцій Зеленського на РНБО, то їх треба було б придумати. Інакше співпраця «Укргазвидобування» із російським ринком була б помітнішою та викликала б жвавіший інтерес.

Дехто звинувачує «Укргазвидобування» у тому, що компанія легалізує «спонсорів війни». Чи можна так сказати? Гадаю, певною мірою дійсно відбувся факт колаборації державного газовидобувного сектору із російським бізнесом, який опинився під забороною в Україні.

Та й не просто так цими днями в Антимонопольному комітеті України розглядається прецедентна скарга. Мова саме про «прецедент», який може у майбутньому стосуватися і нафтогазової галузі, й інших секторів економіки (хоч аграрного, хоч фінансового) на державному, а, може, й міжнародному рівнях.

Фактично рішення АМКУ матиме історичне – на даному воєнному етапі – значення. Адже після нього вже з’явиться відповідь на питання, чи можуть українські державні органи співпрацювати з тими, хто фінансує війну проти України.

Згадувана компанія «Везерфорд Україна», яку «Укргазвидобування» допустило до тендеру, є доволі відомою фірмою. Адже відносно небагато є компаній, які надають послуги для дослідження технічного стану обсадних колон нафтових та газових свердловинах. Як-не-як, це основа свердловини та гарантія довготривалої експлуатації свердловини.

Проблема материнської компанії Weatherford International (Ірландія-США) насправді не є чимось неймовірним чи надзвичайним. Власники компанії – а отже, і власники української «Везерфорд Україна» – прийняли для себе рішення не йти з російського ринку, працювати там далі, заробляти гроші, платити податки і т.д. Тобто, Weatherford International і «Везерфорд Україна» особливо не ховаються у своїй співпраці із росією. Такий їхній вибір. Судити їх за це не буду.

Але тоді постає питання: якщо все відомо, відкрито і публічно, то чому «Укргазвидобування» не зробило для себе висновків, не дистанціювалося від «Везерфорд Україна», щоб уникнути скандалу?

До слова, основний замовник «Везерфорд» – відома компанія «Роснефть» під керівництвом Ігоря Сечіна, одного з найближчих бізнес-соратників російського президента путіна. І от така ситуація складається, що в Україні усі знають про зв'язок «Везерфорд», Роснєфті, Сечіна… І нічого.

Якось тихенько усі обходять ці незручні питання. А «Укргазвидобування" взагалі просто бере 64 млн грн на закупку обладнання і віддає їх компанії «Везерфорд Україна».

Можливо, менеджерів «Укргазвидобування» надихає вчинок львівського олігарха Козицького, який виявився партнером «Газпром» через бізнес чеського олігарха Комарека.

Той розвивав із росіянами нафтовий термінал у Самарській області. Зв'язок «Укргазвидобування" і Козицького також прослідковується у багатьох тендерах, де компанія платить мільярди гривень галицькому бізнесмену.

Історія із «Укргазвидобуванням», «Роснефтью», Weatherford International і «Везерфорд Україна» могла би завершитися, як завжди, у стилі «победила дружба». «Русская дружба». Але результати тендеру оскаржила американська компанія USA Denimex Inc.

Згідно з чинним законодавством, «Укргазвидобування» має відхилити пропозицію у тендері, якщо переможцем стає компанія із власниками, зареєстрованими у росії. І в даному випадку переможець у складі своїх учасників якраз і мав юридичну особу Weatherford global products limited, котра також є прямим учасником російської ТОВ «Везерфорд Холдингз (Рус)».

Проте в «Укргазвидобуванні» сказали: «Русские не сдаются!» І подали до Антимонопольного комітету України офіційну позицію «Везерфорд Україна» про відсутність зв’язків із росією. Мовляв, ну і що з того, що в реальному житті якась там «Роснефть» і якийсь там Сечін працюють із цією компанією. Ми ж тут в Україні цього не бачимо.

Для розуміння ситуації варто просто глянути на роботу «Везерфорд», яка успішно працює з компаніями з видобутку в росії. У рф «Везерфорд» має розширену мережу – ТОВ «Везерфорд Холдингз (Рус)», ТОВ «Везерфорд» та ТОВ «Везерфорт Бизнес Сервис». Усі ці російські компанії разом сплатили податків на суму 15 млн дол. Протягом 2022-2023 рр. «Везерфорд» завозив до росії необхідне обладнання для нафтогазового видобутку на мільйони доларів.

Тобто, як на мене, бізнес-стратегія Weatherford прямо передбачає, що російський ринок є пріоритетним для компанії, а тому ми і далі будемо бачити роботу Weatherford у росії. І це, звичайно, буде приносити дохід до бюджету країни-агресорки.

І виправдання «Укргазвидобування», що, мовляв, проти Weatherford немає санкцій РНБО, і поки цих санкцій не буде — будемо з партнерами Сечіна працювати – це, гадаю, саме виправдання цих доходів російського бюджету.

Тому у цьому випадку менеджмент «Укргазвидобування» повинен визначитися: або носити вишиванки, або косоворотки. Інакше в історичній ситуації війни – це навіть попахує державною зрадою. Принаймні, зараз і за менші провини бізнес отримує підозри за статтею 111 кримінального кодексу України.

РНБО, впевнений, має сказати своє вагоме санкційне слово у цій історії. А саме зараз важлива роль АМКУ, який розглядає цей випадок. І, як я вже казав, це рішення справді може стати історичним, бо або легалізує співпрацю із росією, або остаточно заборонить «Укргазвидобуванню» та іншим компаніям сидіти п’ятою точкою на двох стільцях одночасно.