В очікуванні воєнного перелому

(Увага! Стилістику автора збережено).

ЗСУ веде жорстокі бої на підступах к містам. Ми в обороні, вони наступають – стандартна математика "3 загиблих атакуючих на 1 оборонця" перетворюється десь на 5,5:1 на нашу користь в умовах деморалізації супротивника, проблемами з логістикою і відсутності у бурятів не тільки свідоцтва про освіту, а і нормальних мап місцевості.

Зараз завданням нашої армії є спокійна, системна робота зі знищення ворога. ЗСУ, НГУ, прикордонники, добровольці працюють як комбінат із виготовлення добрив.

Нових військ росіяни не підтягують, бо їх нема, білоруси так і не дійшли, бо лячно, тож росіяни збирають все шо є, а ми розбираємо все шо у них є. Треба зрозуміти, що цей процес займе час, бо їх реально дохуя, але тенденція давно зрозуміла.

Наші необстріляні підрозділи вже обстріляні. Уявний страх перед російською армією знищено сумськими трактористами; кадирівці помирають анітрохи не гірше за бурятів.

Росія невиліковно хвора і зараз проходить всі класичні стадії:

1. Заперечення (у даному випадку вони не вірили у існування української нації, а потім – що ця сама нація роздає їм пизди).
2. Гнів. Він виплеснувся на мирне населення ракетними ударами.
3. Торг. Відбувається зараз. Хуєпльоти типу Путіна у перші часи війни із задоволенним виглядом пизділи про те, що зараз вони силою змінять владу в Україні, демілітарізують, роздерибанять і так далі.

Вся ця хуєта з риторики зникла разом з пиздюлями і роз'їбашеними колонами техніки. Зараз вони витягують з консервації Януковича, який ниє про те, що Зеленський має сам піти, бо як жеж так.

Це про торг. Кількість їхніх претензій буде зменшуватися щоденно, поки не сторгуємось на "дяденька, не бейте".

Пункти 4 (депресія) і 5 (прийняття) їх ще чекають. І це буде ахуєнно. Тож їбаште, котики. Їбаште їх усіх!