В Україні хочуть запровадити нові покарання для колекціонерів

Штраф до 17 тисяч гривень і конфіскація.

Законопроєкт пропонує врегулювати обіг приватних музейних колекцій, запровадити їх державну експертизу та реєстрацію, а також посилити відповідальність за порушення у цій сфері.

У Верховній Раді 21 липня 2026 року зареєстровано законопроєкт № 15436 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про музеї та музейну справу» щодо впорядкування недержавної частини Музейного фонду України і розвитку приватного колекціонування».

Основною метою законопроєкту є створення правового механізму обліку, державної реєстрації та контролю за культурними цінностями, які перебувають у приватній власності, а також розвиток інституту приватного колекціонування.

Практичне значення законопроєкту полягає в тому, що він фактично формує нову модель взаємодії держави та власників культурних цінностей. Уперше пропонується комплексно врегулювати порядок підтвердження права власності на музейні предмети недержавної частини Музейного фонду України, проведення їх державної експертизи, реєстрації, зберігання, передачі в управління музеям та контролю за дотриманням установлених вимог.

Колекціонер уперше отримає законодавче визначення

Однією з концептуальних новел є поява в Законі України «Про музеї та музейну справу» нового поняття — «колекціонер». Під ним пропонується розуміти фізичну особу, яка на законних підставах володіє культурними цінностями та здійснює їх придбання, комплектування, документування, збереження і відповідальне використання відповідно до вимог закону.

Одночасно розширюються напрями державної музейної політики. Серед її нових завдань пропонується визначити підтримку культури приватного колекціонування, захист добросовісних колекціонерів, забезпечення рівних можливостей для музеїв усіх форм власності та створення правових і податкових стимулів для передачі приватних культурних цінностей у публічне користування шляхом дарування, заповіту чи укладення договорів управління.

Недержавна частина Музейного фонду: нові правила формування

Законопроєкт уточнює склад недержавної частини Музейного фонду України.

До неї пропонується відносити музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання, що перебувають у приватній власності та за результатами державної експертизи визнаються такими, що належать до Музейного фонду України. Також прямо передбачається, що такі предмети можуть зберігатися не лише в музеях державної чи комунальної форми власності, а й у приватних музеях та безпосередньо в колекціонерів.

Декларація добросовісного володіння стане підставою для легалізації приватної колекції

Наймасштабніші зміни законопроєкту містяться в новій статті 15-3 Закону України «Про музеї та музейну справу».

Якщо власник не має документів, що підтверджують набуття права власності на культурні цінності, таким підтвердженням може стати декларація про добросовісне володіння культурними цінностями. Законопроєкт передбачає, що її подання можливе за умови відкритого, безперервного та добросовісного володіння предметами протягом щонайменше п’яти років.

У декларації необхідно буде зазначати інформацію про власника, детальний опис предметів, час та обставини набуття володіння, а також наявні документи щодо їх походження. Подання декларації одночасно означатиме згоду власника на проведення державної експертизи та надання експертам доступу до культурних цінностей.

Обов’язкова державна експертиза та реєстрація

Після подання декларації всі заявлені культурні цінності підлягатимуть державній експертизі та державній реєстрації.

Експерт або експертна комісія під час державної експертизи встановлюватимуть культурну значущість і походження предмета, фіксуватимуть його стан, визначатимуть дату наступної експертизи та надаватимуть рекомендації щодо зберігання.

Якщо за результатами експертизи предмет буде включено до недержавної частини Музейного фонду України, на власника поширюватимуться встановлені законом обмеження, а також покладатиметься обов’язок дотримуватися рекомендованих умов його зберігання.

Нові вимоги до зберігання та контроль за власниками

Законопроєкт істотно посилює вимоги до зберігання музейних предметів.

Власники або засновники музеїв повинні будуть створювати належні матеріально-технічні умови для їх зберігання та передбачати спеціальні приміщення для тимчасового розміщення предметів у разі загрози їх втрати чи пошкодження.

Власники культурних цінностей, які самостійно зберігатимуть предмети недержавної частини Музейного фонду, нестимуть повну відповідальність за їх збереження та повинні будуть забезпечити умови відповідно до рекомендацій державної експертизи.

Центральний орган виконавчої влади у сфері музейної справи або уповноважений орган охорони культурної спадщини матиме право не рідше ніж один раз на три роки перевіряти дотримання цих вимог і надавати колекціонерам консультативну допомогу.

Передача приватних колекцій в управління музеям

Документ також запроваджує новий механізм — договір управління музейною колекцією.

Власник зможе передати свої культурні цінності в управління музеям державної, комунальної чи приватної форми власності для їх професійного зберігання, реставрації, експонування, наукового опрацювання та забезпечення публічного доступу.

Водночас приватні музеї зможуть приймати такі колекції лише за умови наявності належних фондосховищ, відповідних систем безпеки, необхідного кліматичного режиму та кваліфікованого персоналу.

Тимчасове вилучення музейних предметів

Якщо власник не забезпечить належних умов зберігання культурних цінностей, центральний орган виконавчої влади за зверненням експерта зможе ухвалити рішення про передачу таких предметів на тимчасове зберігання до державного музею.

Після усунення причин, що зумовили передачу, власник матиме право звернутися із заявою про повернення предметів, підтвердивши наявність належних умов для їх подальшого зберігання. Якщо тимчасове зберігання триватиме понад один рік, власник повинен буде оплатити відповідні послуги державного музею.

Незареєстровані археологічні предмети можуть конфіскувати

Окрему увагу в законопроєкті приділено боротьбі з нелегальним обігом археологічної спадщини.

Пропонується дозволити обіг лише тих музейних предметів, музейних колекцій та об’єктів культурної спадщини, які зареєстровані в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому археологічні предмети або позаконтекстні знахідки, які до 1 січня 2029 року не будуть заявлені для державної реєстрації шляхом подання декларації про добросовісне володіння, підлягатимуть конфіскації державою з подальшим віднесенням до державної частини Музейного фонду України.

Крім того, законопроєкт передбачає, що продаж предметів недержавної частини Музейного фонду України буде можливим лише за умови їх подальшого постійного зберігання на території України. Їх вивезення за кордон заборонятиметься, за винятком тимчасового вивезення для участі у виставках, проведення реставрації або наукових досліджень.

Нові адміністративні штрафи

Законопроєктом пропонується доповнити статтю 92 КУпАП новими складами адміністративних правопорушень.

Зокрема, за продаж, придбання, дарування чи обмін незареєстрованих предметів археологічної спадщини передбачається штраф у розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією предмета. За повторне порушення протягом року штраф збільшуватиметься до 400–800 неоподатковуваних мінімумів із конфіскацією.

Також пропонується встановити відповідальність за неналежне зберігання музейних предметів, музейних колекцій або музейних зібрань недержавної частини Музейного фонду України, якщо це призвело до їх пошкодження чи втрати. За таке порушення передбачено штраф у розмірі від 150 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, експерти, які проводитимуть державну експертизу культурних цінностей, отримають право складати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення.

Таким чином, законопроєкт № 15436 пропонує комплексно реформувати правове регулювання недержавної частини Музейного фонду України.