Великий обмін бранцями: Кремль залишився у виграші
Лідери західних держав укотре прорахувалися. Вони повірили на слово тому, хто давно мріє закатати у кривавий асфальт цивілізований світ.
На цьому наполягає британський аналітик Елізабет Броу на шпальтах впливового видання Politico. За її словами, сучасні обміни полоненими («бранцями сумління») не схожі на ті, які відбувалися за добу Холодної війни.
Під час відверто політичного видовища, який ми всі спостерігали минулого тижня, російських шпигунів і злочинців обміняли на пересічних західних громадян та російських дисидентів, а не на своїх колег. І росія — не єдина країна, яка активно використовує це у власних хижих цілях.
За твердженням Елізабет Броу, бранці, яких отримав Кремль, були особами, які брали участь у правопорушеннях, диверсіях та інших злочинах від імені РФ на Заході. Бранці, яких отримали уряди США і ФРН, — це люди, які, попри все, були затримані довільно за сфабрикованими справами.
Справді, нещодавній обмін політичними в'язнями між росією та Заходом — Китаєм та Заходом, Іраном та Заходом — зовсім не схожий на обмін шпигунами часів Холодної війни. Наприклад, 1962 року американський пілот Ґері Паверс, збитий під час проведення розвідки над СССР був обміняний на Рудольфа Абеля, совєцького шпигуна, заарештованого та засудженого у США.
Нині ж, усе навпаки, російський режим забирає до підвалів західних і власних громадян просто для того, щоби використовувати як обмінний матеріал. Подібним чином діє і КНР, і Іран, і КНДР, і жодна із цих диктатур, схоже, не турбується тим фактом, що більшість звинувачень у шпигунстві не викликають довіри.
«Російській владі потрібні люди, яких можуть обміняти на своїх громадян, засуджених на Заході, і саме ця відсутність сорому відрізняє їх від СССР. Звичайно, совєцьке керівництво було жорстоким і систематично порушувало права людини ще довго після смерті диктатора Іосіфа Сталіна. Але на світовій арені Політбюро КПСС хотіло, щоби його сприймали як респектабельне. Західні журналісти мало що бачили, але вони також не стикалися із постійним ризиком отримати тюремний термін», — пояснює Елізабет Броу.
Тепер РФ, Ірану і КНР потрібні люди для обміну на агентів, яких все більше викривають на Заході; це один зі способів посилення геополітичного протистояння у світі. А оскільки такі країни, як росія та Китай, пишаються, що не кидають своїх агентів, вони зроблять усе можливе, щоби досягти обміну.
«Якщо ці зусилля включають арешти західних журналістів і місцевих дисидентів, то так тому і бути. Але це означає, що жодна західна людина більше не перебуває у повній безпеці у ворожих країнах. Фактично, для західних урядів ціна визволення своїх громадян надзвичайно висока і вона продовжить зростати надалі», — висновує Елізабет Броу.
Раніше медіаагенція «Останній Бастіон» повідомляв про те, що американці забрали діячів сумнозвісної «російської опозиції», московити ж — небезпечних агентів. Це чергова стратегічна поразка Заходу.
