Версії причин, чому кондуктор тисне на гальма

Якийсь день тому наші розумування щодо гераклітової мудрості про плинність усього на світі полишили по собі важке враження – довелося докладати героїчних зусиль для збирання до купи ошметків  потрощеного оптимізму.

Та ще й Талалай знов згадався, додав чорноти у світосприймання: «Це б чорняву чи біляву / заманити в тихий сад, / та стоїть, як третій зайвий, / поміж яблунь листопад»… 

Рятують надії на ленд-ліз, непохитність Польщі з Балтією і персонально –  на естафетно проукраїнського індуса Ріші Сунака і шамана-якута Сашка Габишева. Сподіваємося, що такою притомною спільнотою таки вдасться звести зі світу кремлівську мерзоту найближчим часом. Бо професійні звіздарі все відтерміновують «переломи»...

О, відпустило. Трохи полонгрідимо.

Помудруємо над загальником – чому постачання зброї та решти необхідного для касування сволоти так гальмується партнерами по здоровому глузду і цінностях?

Версій – неміряно. Найпоширеніша – північноатлантичний страх перед ескалацією.

Партнерів ледве шляк не трафив після нахабного обльоту рашистськими бойовими літаками натівських суден по критично небезпечній траєкторії. 73 метри між підвішеною на крилі ракетою рашистського винищувача і антеною на натівському кораблі якось знову перекліпали. 

Про конфузи не повідомлялося офіційно, але, з огляду на бекграунд, упевнені, що не один брюссельський пацифіст наклав у спіднє після ракетного інциденту у польському прикордонні (точніше – у сфері прямої відповідальності НАТО). І Пшеводув якось перелупали.

Щоправда – вперше.

Тому відповіді на запитання, чи буде для слонів-республіканців та віслюків-демократів з голуб'ячим світосприйманням прильот Тополя-М, коли повилітають шибки у вікнах Овального кабінету, ескалацією, у нас немає. Можливо, не всі й перепудяться?

Наступне припущення щодо дії гальмівних колодок на політику наших партнерів стосується легендарної бюрократизації їхніх структур. Інколи складається враження, що й Столтенберг на другий ланч ходить лише після обговорення меню на Військовому комітеті Північноатлантичної ради, Комітеті оборонного та Групі ядерного планування. Ще ж треба й Орбана умовити! Бо як же без письмового консенсусу на спеціальній резолюції?!

Ви ж слідкуєте за еволюцією натяку на передачу системи протиракетної оборони Patriot Україні? Нагадуємо.

Ракета впала на поляків. Дві людини загинули. Німеччина, не обмежилась глибочезною, як завше, стурбованістю, а запропонувала Варшаві систему Patriot для захисту кордонів НАТО. Моравецький – реальний проукраїнець – попрохав поставити систему Україні, їй вона необхідніша з 24 лютого. Шольц позадкував, мовляв, система призначена винятково для охорони натівських небес. Усе зависло, хоч сам генсек, пан Єнс заявив: передача Patriot Україні схвалення усім Альянсом не потребує. Сьогодні ще висіло на пів шостого.

Теоретично резонним, як на нас, є застереження щодо можливого потрапляння зразків новітньої натівської зброї, наданої Україні, до «допитливих умішек і умєлих ручек» ординської наволочі. Практично резонним це застереження стало би за умови, якби нормальний світ дійсно не планував дозволити існування рф лише у форматі лепрозорію. І ніби ж домовились, що прокаженим у суцільному гнізді зозулі закрите небо ні до чого. Проблеми будуть із сирою землею. Чи куди?

Ну, наскільки ми поінформовані, навіть гіпотетично Patriot не може попасти до рук ворога. Таку систему (а її вартість – мільярд $ з копійками, а вартість пуску однієї ракети до $10 млн.) будуть пильнувати не згірш, ніж Єрмака на шашликах. Щоб, одведи й одступи, не вдавився. Гаразд, проґавили. Сталося – не спрацювало автоматичне самознищення. Попала система оркам. І що – вони її скопіюють?! «Мопеди» на чіпах з мікрохвильовок, і ті – іранські! А ви – Patriot

Простіше уявити кадирова з газетою, а мєдвєдєва – тверезим.

Ще версія, трохи конспірологічніша. Ми все ще опираємося опінії, яка набирає сили в притомних колах, щодо кротячих нутрощів принтерного начальника. Але деякі розхристані змі прямим текстом кажуть, що новітня зброя не надається нам через засилля рашистських джеймсів з бондами.

Оце клацаємо клавкою, а гризе провокаційне – чи знову наші сумніви не на часі?!

О, пан Бутусов наклацав ще відвертіше!