Відсутність заборони на діяльність РПЦ подовжує війну
Павза із прийняттям у цілому законопроєкту про заборону московських попів явно затягнулася. «Слуги» відпрацьовують московську зарплату.
Днями один із відомих українських експертів заявив, що прийняття закону про заборону діяльності РПЦ-ФСБ негативно вплине на західну допомогу нашій державі. (Законопроєкт підготовлений до другого читання у Верховній Раді України Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики).
Він аргументував це тим, що, мовляв, у США впливові протестантські кола дуже чутливі до питань свободи совісті, і після ухвалення цього закону допомога може припинитися. Серйозність загрози підтверджували піврічні баталії щодо надання фінансової та військової допомоги, які закінчилися в кінці квітня цього року.
Радикальні прихильники 45-го президента Дональда Трампа серед аргументів «проти» голосування за закон про допомогу Україні наголошували на «утисках релігії». Тобто намаганнях заборонити підпорядкованість «Української православної церкви» Московському патріархату.
Насправді ж, це той випадок, коли приводи не важливі, бо результат наперед відомий. Для конґресменів, на кшталт Марджорі Тейлор Ґрін, церковне питання було лише риторичною фігурою («в Україні утискають релігію») в їхньому «хрестовому поході» проти нашої держави, щоб «Америка знову стала великою».
Коли всі їхні «аргументи» та «відмазки» було викрито як фейки, вони зробили спробу зняти з посади голови Палати представників Майка Джонсона, бо «він зрадив Америку» і «запродався Байдену». Як би не так!
Це було занадто навіть для Трампа, який зрозумів, що проти зняття Джонсона проголосують демократи та велика частина республіканців. Тоді виявиться, що жорстку антиукраїнську позицію сповідує меншість конґресменів (30%), і стане очевидним, що насправді «республіканський король голий».
Радикальні трампісти сильні, коли у них є «блокувальна акція», як це сталося зі зняттям (3.X.2023) із посади Кевіна Маккарті, попередника Джонсона. За таким рішенням проголосували всі демократи та 9 «трампістів», чого виявилося достатньо, і Маккарті залишив посаду.
У випадку із Джонсоном демократи свої помилки не повторили, що показало наскільки вразливою є позиція радикальних трампістів (відвертих російських агентів поготів). Тобто РПЦ-ФСБ не має достатньої підтримки навіть серед затятих трампістів.
Висновок із цього всього наступний:
- Україні потрібно працювати для продовження двопартійної підтримки як передумови продовження військової та фінансової підтримки з боку США (хто б не виграв президентські вибори);
- забезпечення передумов для нашої перемоги (дозвіл на використання американської зброї для ураження військових цілей на потрібну глибину по території РФ);
- провокування вольових рішень США щодо нашого членства у НАТО.
Для продовження двопартійної підтримки питання РПЦ-ФСБ не грає ніякої ролі. Ми маємо пам'ятати велику увагу, яку саме адміністрація президента Трампа надавала справі створення Православної Церкви України та визнання її автокефального устрою Томосом Вселенського патріархату.
Москва це розуміла, і тому називає автокефалію ПЦУ результатом «американської інтриги» та «змови» Вашинґтону з «українськими нацистами». Нагадую про ці факти з уваги на провідну роль США серед наших партнерів і союзників, а також на розуміння чільними демократичними й республіканськими політиками того, що формула про «стратегічну поразку» путіна в Україні означає вивільнення українського національного простору і створення автокефальної Православної церкви.
Атрибути духовної незалежності від Москви підтверджують державну незалежність та позбавляють росію одного з основних «оправдань» для війни. Для більшості американських політиків зрозуміло: відсутність заборони діяльності РПЦ-ФСБ в Україні — це одне з виправдань путіна для продовження війни.
В його хворій голові продовження діяльності РПЦ-ФСБ на третьому році великої війни створює ілюзію того, що цілі «спеціальної воєнної операції» все ще можна реалізувати. Адже одна з головних «скріп» колоніального статусу України тримається міцно, українська влада гарантує її існування, захищаючи всіма правдами та неправдами від атак «українських нацистів».
Ось проста формула, яку має зрозуміти кожен, хто бажає добра власному народові. Нижче подано документ на підтримку законопроєкту про заборону Московського патріархату (РПЦ-ФСБ), який не підписали 146 народних обранців, які обслуговують чинну Зе-владу:
