Війна росії проти України стосується усього світу

Сніг у Бахмуті заляпаний кров'ю. Протягом кількох місяців російські війська намагаються захопити це невелике місто на сході України. Вони атакують з кількох боків за підтримки жорстоких найманців ПВК "Вагнера". Будинки та вулиці нещадно бомбардують, не звертаючи уваги на жертви серед цивільного населення.

До початку російського повномасштабного вторгнення в Бахмуті проживало близько 70 тисяч людей. Ніхто не знає, скільки їх залишилося там сьогодні. Але ті, хто залишився, не здаються. За підтримки українських військ вони борються за свою свободу. Вони не хочуть залишати Бахмут на поталу ворогу. Маленьке містечко Бахмут є символом опору та відчайдушної мужності українців.

Жах у всіх містах України

І Бахмут стосується нас усіх. Ми не можемо закривати очі на те, що відбувається зараз на європейській землі. Там вбивають, катують, ґвалтують. Ця війна - не абстрактна. На війні вбивають. Жертвами стає цивільне населення. У Бахмуті, Бучі, Ірпені чи Маріуполі.

Наш обов'язок як журналістів - документувати ці жахи. При цьому ми повинні ретельно зважувати, які кадри демонструвати. Жорстоку реальність не можна применшувати. Водночас ми повинні зберігати гідність тих, хто постраждав. І, звісно, розповідати про те, як цивільне населення в зонах бойових дій справляється з постійними обстрілами. І з життям, в якому більше ніщо не є таким, як було раніше. Життям, в якому, попри все, є моменти радості та сили.

Розвінчувати дезінформацію

Що є правдою, а що брехнею? Це не завжди легко з'ясувати. Особливо, коли йдеться про війну. Наші журналісти, які ведуть репортажі з України, виконують не лише одну з найнебезпечніших робіт. Їм також доводиться перевіряти фотографії та відео зі своїми редакторами, розмовляти з очевидцями, перевіряти факти, надавати контекст і розвінчувати дезінформацію. А ще вони щодня ризикують самі стати жертвами війни. Їхню роботу неможливо переоцінити. У диктаторів така незалежна журналістика викликає страх.

Саме тому путінська пропаганда намагається всіма засобами дезінформації не допустити публікації правди про російську агресивну війну. Ані світ, ані власне населення не повинні знати, що насправді відбувається в Україні: скільки життів цивільного населення вже забрало російське вторгнення. Або наскільки великими стали втрати російської армії. Вони брешуть, фальсифікують і приховують все, що не вписується в пропагандистську картину.

Запекла боротьба за правду

Протистояти російським тролям важко. І привертати увагу до того, що відбувається насправді. Але це варте всіх зусиль. Тому що правда повинна стати відомою. Журналісти DW та колеги з інших медіаорганізацій багато чим ризикують заради цього. І вони відчувають підтримку з боку українського народу. Люди хочуть, щоб світ знав, яких жертв коштує їхній країні російське вторгнення і як вони дають відсіч.Ми хочемо, щоб світ знав про те, що на окупованих територіях України чиниться активний опір російським військам. Або про жахливі воєнні злочини, які скоюють агресори. Це є тією інформацією, яка не з'явиться в контрольованих державою російських ЗМІ.

Ця війна - це також запекла боротьба за правду та прерогативу інтерпретування. Рік російського вторгнення в Україну означає для багатьох її жителів драматичну боротьбу за захист і свободу своєї країни. Боротьбу, яка заслуговує на підтримку всіх європейців. Ми, журналісти, надаємо вільну та незалежну інформацію про це. Це є нашим завданням. Ми прояснюємо передісторію, надаємо важливий контекст і є прозорими у роботі з нашими джерелами. Щоб усі користувачі могли сформувати власну думку. Про ситуацію в Бахмуті та в Україні загалом. І про те, що є правдою, а що - чистою пропагандою.

Автор: Мануела Каспер - Клерідж, - DW