Вивернута на спід українська демократія
Зе-шобла під проводом олігархів-українофобів каструвала державний апарат. Тепер нашій нації прагнуть зробити соціальну вазектомію.
Через майже 60 років після проголошення Декларації незалежності у США у виборах президента брало участь тільки 16% населення; решта не перескочила ценз. І це після того, як колоністи-незалежники за допомогою французів і іспанців постріляли та повиганяли зі своєї території колоніальну адміністрацію та лоялістів.
У Британії, де традиції самоврядування сягали ледь не раннього середньовіччя, у 1830-ті роки була проведена політична реформа, що розширила число виборців із двох аж... до 4%! У Нідерланди після останньої революції у ті самі роки від 800 000 дорослого населення право голосу мали тільки 20 000.
Франція пройшла через 2 бонапартистські диктатури, реставрацію, диктатуру короля Луї-Філіппа, майнові цензи на виборах, ґоллізм і тільки з п'ятої спроби запровадила парламентсько-президентську модель. Її Україна 1996 року у них бездарно змавпували.
Німеччина остаточно стала республікою тільки після руйнівної Другої світової війни. В Іспанії та сусідній Портуґалії військові диктатури протрималися до 1970-х років, після чого там запанувала ліволіберальна демократія...
Чому політичні інститути західних країн міцніші й функціональніші, ніж у нас? Тому, що їхні підвалини закладалися віками, компетентною і відповідальною меншістю; ба навіть ці підвалини вже тріщать і хилитаються під тиском загального виборчого права.
Запровадження загального виборчого права у постгеноцидному, постколоніальному соціумі, який не пройшов етап очищення від антидержавних і антинаціональних елементів — пряме і безперечне шкідництво. Це не звільнення, а нова форма уярмлення — більш м'яка і підступна, якої ще важче позбутися.
Одні пропагують карґо-культ демократії, прекрасно розуміючи його шкідливість для української держави та нації, бо ненавидять нас і нашу державу. Інші це роблять із банальної малодушності, бо бути прихильником демократії в Україні поки що абсолютно безпечно.
А часом навіть вигідно, якщо присмоктатися до якогось фонду з грантами. Тоді як прихильники Гетьманату чи ще якоїсь таврованої міжнародними фінансистами «архаїки» є об'єктами насмішок і нападок з усіх боків і personi non grata у всіх соціальних ліфтів.
