Як Артем Ситник допоміг Дмитру Тишлеку уникнути покарання за корупцію

Адміністративний протокол за ч. 1 ст. 172-5 Кодексу про адмінправопорушення («Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків»), складений заступником голови НАЗК Артемом Ситником (який сам внесений у реєстр корупціонерів саме за те, що не задекларував подарунки, отримані від агробарона Бахматюка) відносно колишнього заступника голови Нацполіції Дмитра Тишлека.

Оскільки в протоколі переплутані поняття «подарунок» і «оренда» в контексті квартири, де на халяву проживав Тишлек, суд справу закрив.

Чесне та непідкупне видання «Главком» з ледь прихованим обуренням розповіло, що чесний і непідкупний Печерський суд закрив справу проти чесного та непідкупного колишнього заступника голови Національної поліції України Дмитра Тишлека за ч. 1 ст. 172-5 Кодексу про адмінправопорушення («Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків») за відсутністю події і складу правопорушення. Стаття так і називається «Чесний і непідкупний. Печерський суд відбілив скандального ексзаступника голови Нацполіції Тишлека».

Щоправда, є нюанс – чесне та непідкупне видання «Главком» чомусь не повідомило, що адміністративний протокол на Тишлека склав чесний і непідкупний заступник голови НАЗК Артем Ситник, який у 2019 році був притягнутий судом до адміністративної відповідальності і внесений НАЗК у державний реєстр корупціонерів саме за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків. І ця обставина чомусь не муляє чесному та непідкупному виданню «Главком», яке в перервах між облизуванням та оспівуванням керівництва НАЗК ще й встигає обслуговувати найбрудніші корупційні оборудки.

Нагадаю, що Артем Сергійович у бутність антиконституційним директором НАБУ дуже полюбляв брати подарунки в аграрно-банківського магната Бахматюка, кримінальне провадження щодо якого розслідувало НАБУ. Точніше, багаторічний керівник служби безпеки Бахматюка Анатолій Новак, який за сумісництвом ще й працював заступником директора НАБУ, запропонував Ситнику забрати з Нацполіції кримінальну справу за фактом розкрадання сестрою Бахматюка коштів рефінансу, виділених у 2014 році VAB банку.

А за це Новак приставив до Ситника одного з охоронців Бахматюка, такого собі Миколу Надейка, який скрізь супроводжував директора НАБУ та оплачував усі його витрати, зокрема відпочинок у мисливському господарстві «Поліські Сарни», де Ситник разом зі своїм кумом Калужинським регулярно пиячив і навіть якось по-п’яні розбив два квадроцикли вартістю 17 тис. доларів.

До речі, саме Новаку, на дружину та брата якого оформлені дві охоронні фірми з бізнес-імперії Бахматюка, було підпорядковане Оперативно-технічне управління НАБУ, що здійснює негласні заходи, а також спецпризначенці з їхнім легендарним бронетранспортером і шкарпетками про 350 грн.

Урешті-решт, коли Бахматюк побачив, що Ситник тільки смокче з нього гроші, а справу не закриває, то він через Новака злив інформацію про аристократичні замашки директора НАБУ тодішньому міністру внутрішніх справ Авакову та доручив Новаку записати п’яні розмови Ситника під час зустрічі нового 2019 року – це ті самі розмови, на яких Ситник вихвалявся, як він у 2016 році на завдання представниці ФБР Карен Грінавей втручався у президентські вибори в США й розкручував в інтересах Гіларі Клінтон «справу Манафорта», який очолював виборчий штаб Трампа.

Втім, чесне й непідкупне видання «Главком» уся ця «антикорупційна» метушня не цікавить. Але в такому разі, якщо вже надійшло редакційне завдання розповісти про те, як Печерський суд визнав нікчемним адмінпротокол, складений заступником НАЗК Ситником відносно колишнього заступника голови Нацполіції Тишлека, той адмінпротокол треба хоча б прочитати. А чесні та непідкупні журналісти «Главкому» до цього, як бачимо, нездатні. Бо в протилежному випадку вони б побачили, що в адмінпротоколі, підписаному Ситником, безбожно переплутані поняття «подарунок» і «оренда» у контексті квартири, в якій проживає Тишлек. А, тому, насправді, мало місце не порушення обмежень щодо одержання подарунків, а конфлікт інтересів. Тож суд, який не може виправляти ту дурість, яка записана в адмінпротоколі, справу закрив на цілком законних підставах.

Втім, залишилось запитання: Ситник підписав і направив до суду явно помилковий адмінпротокол внаслідок своєї безграмотності, чи він взяв з Тишлека гроші за те, щоби розвалити справу?