Як Київ переживає закриття метро та інші «карантинні негаразди» (фото)
18 березня відбувся справжній транспортний колапс.
Те, що відбувається у Києві, можна назвати Колапсом імені Зеленського.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до народу 16 березня наголосив на необхідності закриття метро через загрозу пандемії коронавірусу. 17 березня, починаючи з 23:00, київське метро припинило свою роботу до 3 квітня.
18 березня зранку відбувся справжній транспортний колапс. Частину людей роботодавці відправили на дистанційну роботу, частину за власний рахунок (не зрозуміло як їм жити, годувати свої родини, оплачувати послуги). Проте частина чиновників, а також медичний персонал, рятувальники, поліцейські повинні нести свою службу незалежно від епідемій і надзвичайних станів.
Найбільші труднощі були у жителів сусідніх міст (Ірпеня, Бучі, Боярки, Броварів, Борисполя), які їздять на роботу до Києва.
«Це просто жах, – бідкається Володимир, який працює у центрі Києва, а живе у селі за Броварами. Його кореспондент “Останнього Бастіону” зустрів о 8:00 на станції метро “Лісова”. – Який узагалі вижити?! Зарплати не вистачить на таксі, адже до центру доїхати нереально. Складно взагалі про щось говорити, я лікар і мені здається, що простіше вмерти зголоду, ніж від вірусу, адже багатьох людей відправили за власний рахунок, ще частина сама це зробила, бо немає змоги добратися на роботу».
Стурбована і медсестра Жанна. Її зустрічаємо на зупинці неподалік метро «Чернігівська»: чекала на маршрутку у напрямку «північного мосту», аби вже звідти доїхати на правий берег.
«Про людей як завжди ніхто не думає: займаються лише популізмом. Хто надоумив нашого гаранта таке зробити – ідіот», – відзначила жінка, коментуючи закриття метро, і додала, що лівий берег увесь стоїть.
Згідно з правилами, людей у маршрутках мали возити не більше 10 осіб, при цьому всі вони мусили бути у масках.
Проте фактично людей набивалося як тюльки в банку – під самий край – ідеальний спосіб для поширення різних вірусів, коли люди стоять обличчям до обличчя.
Особливо це було в годину пік. Однак і на 12:00 водії маршруток не виганяли людей без масок і брали стабільно по 20 осіб.
«А що мені робити?! – говорить водій маршрутки Володимир. – Людині треба на роботу, у справах, мені його виганяти? А де я йому маску візьму, якщо її у нього нема?! Мені треба гроші заробляти, людям треба їхати. От ті, хто такі правила розробляє спочатку б подумали, що вони роблять, а то вони спочатку діють, а потім думають, а ми страждаємо».
Зранку таксі дещо подорожчало, особливо якщо задати напрям маршруту з лівого на правий берег. Однак зараз ціни вже повернулися у звичний режим.
Магазини теж змінили умови роботи: деякі почали відкриватися на годину пізніше, а закриватися на годину раніше. При цьому адміністрація деяких продуктових обмежила доступ до своїх приміщень – не більше 10-30 осіб (залежно від розміру приміщень), через що виникли черги. Переважно це пенсіонери.
Однак така ситуація не скрізь – більшість магазинів продовжує роботу в штатному режимі. Процвітає і вулична торгівля: її ніхто не збирається згортати.
Кореспондент «Останнього Бастіону» протягом 3 годин відстежував рух на околиці Києва і може відзначити, що людей дещо менше на вулицях, ніж зазвичай.
В масках ходять переважно пенсіонери, молодь більш легковажна. Був загін із трьох нацгвардійців з собакою, чого тут не було давно.
Одначе в цілому місто живе звичним життя, хоча транспортний колапс таки відбувся.
