Як ПриватБанк готують до приватизації, роздаючи дешеві квартири та будинки

У ногу з новинами про введення лімітів на перекази з картки на картку і масштабні технічні збої, ПриватБанк повним ходом готується до приватизації. Не можна залишити поза увагою вкрай цікавий процес, який супроводжує ці приготування.

Приблизно з літа 2020 року, держбанк помітно прискорив темпи розпродажу різних активів через електронні аукціони системи Prozorro.

Що будуть робити з супердержбанком, чому величезною банківською установою керують іноземці та як розпродаж активів плавно перетворюється на "барахолку", а також про те, хто на цьому робить надзвичайний профіт.

Приватизація прибутку і націоналізація подвоєних збитків

Загальні плани приватизації ПриватБанку влада з подачі міжнародних партнерів виношувала як мінімум з 2019 року, а у 2020-му Кабінет міністрів ухвалив розпорядження про основні напрямки діяльності "Привату" на 2020-2024 роки. У серпні поточного року уряд затвердив оновлену стратегію розвитку держбанку до 2024 року, в якій вже були наведені три конкретних варіанти його приватизації:

1. Продаж фінустанови цілком "як є".
2. Поступова приватизація шляхом часткового розміщення акцій "Привату" на публічній біржі.
3. Поділ на дві структури: "хороший банк" із ліквідними активами, безпроблемними кредитними портфелями тощо; і "поганий банк", який буде займатися непрофільними послугами, проблемними портфелями, судовими розглядами та всім багатошаровим шлейфом історії з Коломойським-Боголюбовим, "особливостями" націоналізації банку тощо.

Перший варіант вкрай малоймовірний, а решта — це де-факто формат "приватизації прибутку і націоналізації збитків". І це, з огляду на той факт, що операція "порятунок Привату" у 2016 році вже обійшлася держбюджету (читай — платникам податків) у 160 млрд грн. До слова, "хороший Приват" означає не дуже хороші новини для рядового персоналу фінустанови. Згідно з урядовою стратегією у реформовану структуру "хорошого" банку не вписується більше ніж 300 регіональних відділень і понад 6 тис. співробітників.

Швидше за все, приватизацію супердержбанку все-таки готують під третій варіант. На користь цього свідчить той факт, що у затвердженій наприкінці серпня наглядовою радою ПриватБанку оновленій структурі та складі правління банку з'явилася нова посада — заступника голови правління з питань реорганізації та проблемних активів. Новий заступник голови буде безпосередньо відповідати за координацію процесу поділу ПриватБанку на "хороший" і "поганий" банк.

До слова, про виконавців.

Команда непристойно високооплачуваних іноземців

Під оновлену стратегію КМУ оновилося і правління держбанку. Новим босому супердержбанку став Герхард Бьош — австрійський банкір, екс-голова правління Райффайзен Банку Аваль.

Втім, Бьош і нова команда утвердилися на новому місці не без проблем. Профспілкова організація "Привату" намагалася заблокувати відбірковий конкурс. Але рішення Господарського суду Києва, а також привітання від авторитетної групи підтримки в особі послів G7 припинили всі загрози затвердження Бьоша і нового правління держбанку.

Спроба заблокувати конкурс стала відображенням конфлікту профспілки "Привату" з головою наглядової ради держбанку Шерон Іскі — екс-міжнародний радник управління технічної допомоги казначейства США та експерт-консультант МВФ. Іскі очолює наглядову раду ПриватБанку з літа 2019 року, виконуючи роль головного неурядового ідеолога приватизації держбанку.

Крім такого вагомого послужного списку, у 2020-му голова наглядової ради вражала рядових українців розміром свого окладу. Як розповіла ЗМІ сама Іскі, рівень зарплати був встановлений за середньодобовою ставкою, яка становить 2 тис. дол. на день 10 днів на місяць і не передбачає бонусів.

Тобто, добова платня Шерон Іскі еквівалентна восьми мінімальним місячним зарплатам рядових українців.

Можливо, зарплати наглядової ради "Привату" виправдовують фінансові показники банку. 20 жовтня у прес-службі ПриватБанку відзвітували, що з початку року банк збільшує операційну ефективність — бізнес-результат до вирахування резервів виріс на 9 млрд гривень, у порівнянні з торішнім, внаслідок розвитку бізнес-діяльності та контролю за витратами. За 9 місяців 2021 року прибуток "Привату" склав 21,2 млрд гривень, водночас за весь 2020 рік банк заробив 21,3 млрд гривень.

"Контроль за витратами" досягався явно завдяки обмеженню зарплат правління і наглядової ради. Адже у липні-вересні цього року кількість "приватівських" відділень скоротилася на 53 одиниці. А під "бізнес-діяльністю", зважаючи на все, зокрема, мається на увазі прискорений розпродаж усіляких активів банку — від квартир і майнових комплексів нафтобаз до земельних ділянок та прохідних КПП.

Як заощадити гроші для філантропа

З жовтня 2020 років через аукціони на майданчику Prozorro правління ПриватБанку реалізувало більше ніж сто об'єктів різної комерційної та житлової нерухомості (приватні будинки, квартири, паркомісця тощо)

Розберемося, наскільки грамотно та успішно були реалізовані досить цінні та привабливі активи таким високооплачуваним правлінням/наглядовою радою держбанку. Зазначимо, що на ринку нерухомості вже рік відбувається бум попиту, який серйозно підганяє зростання цін на квадратні метри житлоплощі. Загалом, кон'юнктура на стороні ПриватБанку. На перший погляд, менеджмент фінустанови цілком своєчасно вирішив приторгувати нерухомістю на тлі цінових піків.

Але, якою б  сприятливою не була цінова кон'юнктура, якщо продавати нерухомість, оцінюючи її як проблемний актив, то за такого підходу "приватівський" менеджмент і в пустелі оголосить дефіцит піску.

Приклад №1 — продаж на аукціоні житлового будинку загальною площею 288,3 кв. м із земельною ділянкою 0,1397 га у селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району. Домоволодіння перебуває у досить пристойному стані, про що свідчить опис лота і прикріплені до аукціонної документації фотографії самого будинку і внутрішнього оздоблення. Згідно з приватними оголошеннями на сайтах продажів нерухомість з такою квадратурою у Софіївській Борщагівці стартує від мінімум 4-4,5 млн грн.

І за всіх сприятливих умов ПриватБанк оголошує продаж лота на "голландському аукціоні", тобто у форматі торгів на зниження ціни. Як ми вже пояснювали раніше, на офіційному сайті "Prozorro. Продажі" вказується, що формат голландських аукціонів найкраще підходить для продажу проблемних банківських активів, насамперед тих, ринкову ціну яких визначити важко — цю ціну визначають учасники. Дійсно, як же "важко" визначити ціну настільки "проблемного" заміського домоволодіння, яке розташоване всього за 30 хвилин їзди від Києва.

В результаті, за стартовою ціною у 3,85 млн гривень будинок і землю купує єдиний учасник (!) аукціону всього за 3,08 млн гривень. Можна сказати, що тільки завдяки формату аукціону Prozorro і ПриватБанк заощадили новому власнику 800 тис. грн. А щасливим володарем нерухомості став Олександр Тигов — бізнесмен, записний філантроп, любитель встановлювати пам'ятники та екс-голова Києво-Святошинського осередку блоку "Солідарність" Петра Порошенка.

Особливості квартирного питання сімейства нацбанкірів

Приклад № 2 — розпродаж квартир у Дніпрі. Завдяки записам про архівні аукціони у базі даних "Prozorro.Продажі" ми знайшли інформацію про продаж на торгах семи квартир у Дніпровському житловому комплексі преміум-класу "Фестивальний". Для розуміння локації. Апартаменти розміщуються практично у центрі міста — це перша лінія від набережної з краєвидом на води Дніпра, оточена всією потрібною соціальною інфраструктурою, зеленими зонами, розважальними, оздоровчими та іншими закладами, які розташовані буквально за крок.

Квартири, до слова, не для шанувальників практичної затишної тісноти, а справжні хороми масштабів особи Сергія Лещенка — під 200 кв.м, одразу з двома паркомісцями на додачу. Чотири лоти житлоплощі трохи скромніші — одна квартира на 121,6 квадрата і кілька апартаментів до 100 кв.м. Найскромніша квартира у списку — на 55 квадратів, але зате з місцем на паркінгу.

І знову три з семи квартир у комплексі еліт-класу продали на "голландських аукціонах" з одним учасником, без будь-якої конкуренції. Хочеться запитати — а який сенс в аукціоні, якщо ставка "на пониження", і немає жодного конкурента? Надто вже дорога пантоміма виходить, якщо врахувати безсовісні розміри "знижки" на квартири.

Решта апартаментів були розіграні практично за стартовими цінами, які майже не змінилися під час "конкуренції" на торгах. Якщо порівняти ціни з пропозиціями на ринку аналогічних за метражем квартир, навіть у тому ж будинку з підсумкового "виторгу" ПриватБанку на аукціонах, різниця буде дуже явно впадати очі.

Сім квартир загальною площею 922,7 кв. м за мінімальними ринковими розцінками коштують понад 51 млн грн (з урахуванням мінімальної вартості 55,5 тис. грн за 1 кв. м). Цю ж квадратуру за допомогою "магії" Prozorro продали за 28,6 млн грн (у середньому 31 тис. грн за 1 кв. м). Тобто мудре і високооплачуване керівництво "Привату" "влетіло" майже ще на сім таких самих квартир у люксовому ЖК на берегах Дніпра. Ну, а п'ять паркомісць можна вважати благодійним пожертвуванням ПриватБанку на користь і без того щасливих аукціонних бенефіціарів.

У більшості аукціонів перемогли фірми-прокладки та фізособи-ноунейми, які через структуру юридичних осіб зав'язані на якогось Дмитра Харченка. На самого ж Харченка зареєстровано приблизно двадцять “компаній-пустушок” і різних юросіб. У нетрях цих схем, де залучено десятки безликих компаній-пустушок, і навіть вітчизняний Сігал, але, не Стівен, а Володимир Сігал, через ланцюг юридичних осіб відстежується зв'язок зі Світланою Смолій —  дружиною екс-голови Національного банку Якова Смолія.

Згідно з виправленнями/доповненнями до декларації колишній шеф НБУ володіє значною кількістю майна, нерухомістю, корпоративними правами, вкладами у банках. Ось у кого відбулася персональна "пенсійна реформа", хоча це не привід, щоб правоохоронні органи не провели перевірку на предмет зловмисної домовленості з метою розтрати державного майна ПриватБанку в процесі його відчуження. І як це "відчуження" могло опинитися у сімейної "скарбничці" подружжя Смоліїв.

Самопограбування у кредит

Загалом, справа ж не тільки у декількох квартирах у Дніпрі, заміських будинках під Києвом і десятках мільйонів збитків у вигляді недоотриманого прибутку від, м'яко скажемо, халатно організованого процесу відчуження активів. Ця "недбалість" є системною. Це алгоритм, за яким розбазарюють все майно "Привату", яке правління банку ударними темпами скидає зовсім не випадковим структурам і людям.

Керують усім цим іноземці з невиправдано величезними окладами. Де-факто українці беруть кредити у МВФ, щоб переплачувати втричі дорожче міжнародним експертам за те, що ті організовують відверте мародерство та обкрадання економіки та країни. І називається це все ринковими відносинами, європейськими реформами та цивілізаційним вибором.