Як Саруман землю «Калевали» від більшовицьких окупантів захищав

Світлину, на якій зображено виконавця ролі графа Дракули та чаклуна Сарумана в однострої серед інших добровольців, прибулих на початку 1940-го року до Гельсінкі. Відомий кіноактор і лицар-бакалавр британської корони сер Крістофер Френк Карендіні Лі (1922-2015) виявив бажання стати на захист державної самостійності Фінляндії проти більшовицької навали.

Зимова війна, яка спалахнула 30 листопада 1939 року через агресію СССР, протривала 105 днів. Цей конфлікт змусив майбутню зірку голлівудських стрічок вийти з відкритим забралом на шлях боротьби з комуністичною загрозою.

Про це сам Крістофер Лі згадує на сторінках власної біографії, оприлюдненої у 2003 році: «На початку осені 1939-го я вступив до військової академії. Але події, які доволі швидко розгорталися далеко на Сході, у Фінляндії, спонукали мене 17-річного стати добровольцем. Я був не один, хто зголосився битися у лавах фінляндського війська проти Совєцького Союзу».

Однак для того, щоби потрапити на землі "Калевали", майбутній виконавець ролі Дракули та Сарумана мусив подолати сотні кілометрів морем. Тоді там панували ворожі британцям судна "Kriegsmarine", що унеможливлювало швидку подорож до Фінляндії через ще не окуповану нацистами Норвегію й нейтральну Швецію.

Крістофер Лі з іншими 13-ма добровольцями Його Величності нелегально опинився у Гельсінкі на початку 1940-го року, коли до завершення Зимової війни лишалися лічені тижні. З метою встановити особисті дані, обставини та мету приїзду, урядові служби Фінляндії розмістили британських підданих у столичному готелі "Kämp", в якому тоді вже мешкали різні іноземні військові кореспонденти й розташовувався вербувальний центр.

Знаково, що совєцьке вторгнення розбурхало неабиякі антикомуністичні настрої на всій території тогочасної Європи. Поповнити лави фінляндського війська зголосилися шведи, естонці, поляки, мадяри, данці, ба навіть українці (участь останніх у Зимовій війні на боці фінів досі викликає жваву дискусію серед істориків); очікувалося прибуття й офіційного об'єднаного франко-британського експедиційного корпусу.

До того часу Крістофер Лі зі співвітчизниками вже залишили готель у Гельсінкі й вирушили на Схід у зону проведення бойових дій. Армійське командування забезпечило їх теплим одягом (включно з маскхалатами та лижним спорядженням), харчами й пообіцявши направити на відповідний відтинок фронту, де була потреба у бійцях.

Однак факт нелегального перетину державного кордону, попри визнання статусу добровольців, завадив опинитися безпосередньо на передовій лінії. Тож майбутню кінозірку з іншими британцями в повному бойовому спорядженні відрядили патрулювати прифронтові села у провінції Південна Карелія (за 60 км від Війпурі — нині окупований РФ Виборґ).

Згодом на сторінках своєї біографічної книги Крістофер Лі подякував фінляндцям за те, що вони не пустили його з іншими добровольцями у шанці на Карельському перешийку. Вони ж-бо так сильно прагнули туди, де можна з завзятістю "натовкти пики комуністам".

«Така фінська турбота, навіть десь певна обережність і прискіпливість щодо нас, врятувала мені життя. Майже 2 тижні нас тримали якомога далі від справжнього побоїща, не знаючи, на які вчинки здатні ми — британські юнаки, охочі радше до авантюрних пригод, ніж до фронтової м'ясорубки. Але попри це, нам таки видали зимову екіпіровку і розмістили у сторожовій казармі в одному з сіл на безпечній відстані від основного театру війни. У душі ми хотіли допомогти цьому чисельно меншому від нас народу, але аж ніяк не слабшому й хоробрішому, як згодом показали події тієї зимової кампанії», — зазначив кіноактор.

Прикметно, що Крістоферу Лі та іншим добровольцям командування фінляндського війська видало лижі. Але британці тоді ще не вміли як слід користуватися цим спорядженням — виконавцю ролей Дракули та Сарумана, як і його співвітчизникам бракувало відповідних гірськолижних навичок.

Між тим, швидке просування більшовиків до Війпурі на початку березня 1940-го змусило вище військово-політичне керівництво Фінляндії розпочати мирні перемовини з совєцькими загарбниками. Уряд у Гельсінкі, на відміну від Кремля, не хотів збільшувати кількість загиблих серед своїх громадян, навіть попри вимушені територіальні поступки ворогу; угоду про завершення війни підписали 13 березня 1940 року в Москві.

Не знайшовши собі місця після завершення війни, Крістофер Лі повертається на батьківщину. Він так і не запізнав досвіду боїв із носіями "червоної чуми", що їх так прагнув його молодечий запал, який пізніше спрямував проти фашистів під час британо-американського вторгнення до Південної Італії в 1943 році.

Важливо відзначити, що на момент свого побуту у Фінляндії майбутня кінозірка познайомилась із культурною спадщиною цієї північноєвропейської країни, перш за все з епосом "Калевала". Саме прочитання цього фольклорного твору, укладеного всередині ХІХ століття Еліясом Льоннротом на основі зібраних серед фінських і карельських селян легенд, спонукало Крістофера Лі зіграти згодом роль чаклуна Сарумана.

До кінця свого життя актор неодноразово приїжджав у Гельсінкі, презентуючи місцевим глядачам свою чергову кінострічку; про свою участь у Зимовій війні прилюдне не згадував. А проте Фінляндія лишила в його житті помітний позитивний слід і теплі враження, з якими Крістофер Лі не розлучався ні на хвилину.