Зе є що втрачати

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).

Кароч, судячи з усього, план дій Зе на найближчі місяці - десь такий.

1. Йти в руслі Трампа на словах, а на ділі — нажухувати його і сподіватися, що як Афганістан він нас не здасть. Бо ж він не хоче бути як Байден.

2. Знімати чорний кеш на вибори та чорний же день всюди, де можна. Де не можна — теж. Без будь-яких вже попередніх пестощів. Завтра от за повним беспределом будуть протягувати багатомільярдний крадіж на «добудові ХАЕС»/ грандіозній оборудці із закупівлею російських реакторів та «великим бетонівництвом» — і плювати на те, наскільки це дикунськи виглядає.

Будуть продовжувати красти на Міноборони, дронах, митниці тощо. Покладуть з прибором на будь-що і будь-кого, хто заважатиме вийти в кеш миттєво.

Ціль — закумулювати гроші і бути готовим до виборів миттєво. Часу на дотримання хоч якоїсь видимості благопристойності — нема.

3. Повісити відповідальність за неготовність до війни та катастрофічні територіальні втрати передовсім на Півдні — на військових. На них же - за всі невдачі, провалену мобілізацію, втрати і всі трабли з ТЦК.

Магістральна мета — збити Залужного і не допустити його висування в президенти.

Мінімальна — зняти із Зе тавро «шашличків на травневі».

4. Максимальний прес з використанням всіх можливих засобів всіх потенційних конкурентів на потенційних виборах.

Обрізання можливості фінансування через олігархів чи незгодного бізнесу.

Тиск на незалежні ЗМІ та масова закупівля балакучих дуп/політологів/телеграм-помийок.

Дотискання мерів та місцевого самоврядування через кримінальні справи, обмеження фінансування та відповідальність за зрив мобілізації.

Вибори виграти Зе може тільки в умовах відсутності реальної конкуренції. От на це і будуть кинуті всі сили татарова і ко.

5. Спроба налагодити зв'язки та, в ідеалі, затягти в список побільше медійних військових. Комусь пообіцяти владу, комусь — нарешті реальні можливості щось змінити, не суть. Головне - не допустити появи організованої сили проти Зе у формі.

А всіх решту розмити серед кількох сил. Або ще краще — зробити під себе. На базі якоїсь військової частини чи роду військ.

6. Поступовий відкат у внутрішній політиці щодо проросійських сил.

Цим хочуть і торгануть з пуйлом, і зіграти у вічно бажану для всіх українських влад гру: якщо не я — то путін. Тому так — вата підніматиме голову з одобрямса з Банкової. Якій знову потрібен зручний спаринг-партнер.

7. Поступова білорусизація/грузинізація країни із поки не дуже відчутним, але віддаленням від Заходу. Симпатій до Китаю у арахамій стало тільки більше.

ЗІ: Єдине, що лишає хоч трохи оптимізму - що ці кінчені настільки бездарні, що знов просруть більшість полімерів. Не вміють вони у складні ігри.

Однак й недооцінювати небезпеку я б не став. Зе є що втрачати.

І він буде гризтися зубами за владу.

До останнього.

Не кажучи вже про його оточення, для якого це — буквально питання життя чи смерті.