ЗеленськийЄрмак здає путіну Покровськ
росіяни також просунулися на Торецькому та Донецькому напрямках.
Українські сили, ймовірно, змогли уникнути оточення на південному сході від Покровська, відійшовши з зайнятих позицій. Окупанти також просунулися на Торецькому та Донецькому напрямках.
Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).
Схід України. Операція №1 - Харківська область
21 і 22 серпня бої тривали біля Глибокого та Липців, а також у Вовчанську.
Операція №2 - Луганська область
Повідомляється, що українські сили нещодавно здійснили контратаку та просунулися у невизначеному районі Харківської області, ймовірно, вздовж лінії Сватове-Кремінна.
Пов’язаний з Кремлем військовий експерт 22 серпня заявив, що російські війська досягли тактичного просування в районі Куп’янська та послабили українські позиції поблизу Піщаного (на південний схід від Куп’янська), а російський військовий блогер стверджував, що РФ продовжувала просуватися на північ від Піщаного. ISW не спостерігав візуального підтвердження цих тверджень.
Операція №3 - Донецька область
Російські війська нещодавно незначно просунулися на сіверському напрямку. Геолокаційні кадри, опубліковані 21 серпня, показують, що російські війська незначно просунулися у східній Білогорівці (на північ від Сіверська).
Також окупанти нещодавно незначно просунулися в межах Часового Яру. Геолокаційні кадри, опубліковані 22 серпня, показують, що російські війська нещодавно незначно просунулися в межах північно-східного Часового Яру та на північний захід від Кліщіївки (на південний схід від Часового Яру).
Російські війська нещодавно просунулися на Торецькому напрямку. Геолокаційні кадри, опубліковані 18 і 21 серпня, показують, що війська рф просувалися в межах заходу Залізного (на південний схід від Торецька) і центру Дружби (на схід від Торецька). Російський блогер стверджував, що російські війська просунулися на 1,2 кілометра в межах Північного (на схід від Торецька) і до дороги Торецьк-Нью-Йорк (на південь від Торецька).
Російські війська нещодавно просунулися на Покровському напрямку.
В Інституті припустили, що нещодавнє просування росіян спонукало українців відступити з обмежених позицій на південний схід від Покровська, і російські сили, ймовірно, не змогли досягти своєї очевидної мети - тактичного оточення українських сил у цьому районі.
Геолокаційні кадри, опубліковані 22 серпня, показують, що російські війська нещодавно захопили Птиче (на південний схід від Покровська) і просунулися далі на південь від населеного пункту, і ISW оцінює, що це підтверджує російські заяви про те, що окупанти раніше захопили решту східного берега Карлівського водосховища. Проте недавнє просування росіян на південь і південний захід від траси Т-0511 (Очеретине-Гродівка) зрівняло російський виступ на схід і південний схід від Покровська замість того, щоб створити умови для тактичного оточення українських сил. Російські війська, ймовірно, мали на меті наступ на захід від Карлівського водосховища від Яснобродівки та Карлівки, щоб оточити українські сили на схід від лінії Гродівка-Новогродівка-Селидове, але не змогли досягти таких успіхів разом із їхнім просуванням у напрямку Новогродівки та Селидового з боку на південь від траси Т-0511.
Повідомляється, що російські війська просунулися на південний захід від Донецька. Російські мілітаріблогери стверджували, що російські війська просунулися на північ від Парасковіївки (на північний схід від Вугледара) і на південний схід від Вугледара, і що російські війська перерізали O-0532 Костянтинівка-Вугледар шосе в двох місцях.
Ні російські, ні українські джерела не повідомляли про наземні дії в районі кордону Донецько-Запорізької області 21 серпня.
«Південна вісь»
22 серпня Генштаб України повідомив, що російські війська знизили інтенсивність бойових дій на Гуляйпольському Оріхівському напрямках та на Дніпровському (Херсонська область) напрямку. В українському Генштабі додали, що російські війська 22 серпня не проводили наступальних дій на заході Запорізької та Херсонської областей.
Згідно зі зведенням Генштабу, протягом минулої доби на фронті зафіксовано 134 бойових зіткнення. Найбільше боїв на Покровському напрямку, а на трьох ділянках ворог за останню добу не атакував.
Видання «The Economist» пише, що Кремль близький до знищення життєво важливого українського міста.
Це не перша евакуація Ніни Уварової. Вперше вона втекла від наступаючого Вермахту, коли їй було два з половиною роки. Зараз, у віці 84 років, вона тікає від армії владіміра путіна.
Вчителька-пенсіонерка спакувала найцінніші речі у п'ять сумок, які її син піднімає на евакуаційний потяг до Львова о 14.10. Емоції цього дня повертають її до спогадів про першу втечу.
«Вибухи, стрілянина, переховування в підвалах - я досі пам'ятаю все це».
Покровськ, місто на перехресті доріг, з населенням 59 000 осіб, з 2022 року перебуває в перших рядах повномасштабного російського вторгнення. Але лише за останній місяць його майбутнє опинилося під серйозною загрозою. росія розглядає його захоплення як стратегічну мету, що відкриває шлях до великих міст Дніпра та Запоріжжя.
Покровськ готується до нового етапу війни.
Місцеві жителі шикуються в черги біля банків і пенсійних відділень, поспішаючи зробити справи, поки ще можна. Усередині міста автомобілі мчать на великій швидкості. 19 серпня влада закликала мешканців виїхати. Багато хто прислухався до поради, виїжджаючи з багажниками на даху, повними сімейних реліквій, холодильниками, ялинками, диванами, стільцями, матрацами, з бабусями, притиснутими на задньому сидінні.
Відхід українських військ з Авдіївки в лютому і невдала ротація в сусідньому Очеретиному в травні підготували ґрунт для наступу на Покровськ. Росія зараз знаходиться за 10 км від міста. На пероні вокзалу звук ридань конкурує з писком домашніх тварин, яких запихають у сумки та коробки для подорожі на захід. Одного питання достатньо, щоб викликати сльози. Юлія Костинова не витримує, коли згадує, як 11 серпня російська бомба зруйнувала м'ясокомбінат, де вона працювала. «Постійний стрес, вибухи, двері та вікна, які вилітають від ударної хвилі, - розповідає вона. «Усе всередині тебе стискається. Ти чуєш ракету і чекаєш, і питаєш, чи не впаде вона поруч з тобою і твоїм будинком».
Українські командири називають різні причини російського наступу.
Одні кажуть, що не вистачає снарядів, а ворог випускає вдесятеро більше. Інші вказують на російську тактику - невеликі піхотні атаки, планерні бомби, нові види радіоелектронної боротьби. Але виснаження і проблеми з людськими ресурсами, схоже, лежать в основі цього колапсу. «Люди не зроблені зі сталі», - каже полковник Павло Федосенко.
«Дублін», боєць 59-ї бригади на південний схід від Покровська, знає солдатів, які перебувають на місці вже більше двох місяців. Двоє з них перенесли інсульти.
Проблеми України ускладнюються «ідіотськими» наказами, каже він.
Несподіване міні-вторгнення України в росію викликає змішані почуття. Дублін каже, що перші успіхи підняли бойовий дух. Але це тривало недовго. Надія на те, що росія може відвести війська з Покровська у відповідь, була витіснена усвідомленням того, що цього не сталося. Українські джерела з безпеки підтверджують, що хоча росія перекинула війська з інших ділянок східної лінії фронту, вона посилила угруповання навколо Покровська. Україна тим часом передислокувала підрозділи спецназу до Курська і латає Покровський фронт неперевіреними формуваннями. «Росіяни все зрозуміли і не клюють на наживку», - скаржиться Дублін.
Захисники Покровська неохоче говорять про те, як довго вони зможуть протриматися.
Росіянам можуть знадобитися тижні або місяці, щоб пройти такі віддалені міста, як Мирноград, Селидове та Українськ, які зараз переслідують безпілотники, артилерія та бомбардувальники. З 19 серпня просування сповільнилося, каже Олександр, командир безпілотника 110-ї бригади, який спостерігає за полем бою зі своїх екранів. Але росіяни мають звичку накидатися на слабкі місця з руйнівним ефектом, попереджає він. Здається, це лише питання часу, коли Покровськ буде розгромлений, як Маріуполь, Бахмут і Авдіївка.
Що станеться тоді - питання відкрите.
Контролю над Покровськом і короткого просування до адміністративних кордонів Донецької області може бути достатньо для Володимира Путіна, щоб заявити про політичну перемогу і почати серйозні переговори. А може і не вистачити. Багато чого залежатиме від того, чи зможе Україна утримати ту частину Росії, яку вона зараз займає, як розмінну монету в цих майбутніх переговорах. Пані Уварова каже, що не вірить жодній «брехні» про переговори, яку вона читає в газетах, які щотижня надсилають їй сини.
І вона точно не має часу на чоловіка, чиє ім'я воліє не називати. «Огидно його чути. Огидно його бачити. Огидно читати про нього». Вона зітхає, перш ніж піднятися на три сходинки до вагону поїзда, розвернутися і помахати Покровську на прощання.
