Жеваго навмисно робить банкрутом Полтавський ГЗК
Невже олігарх-утікач вирішив «кинути» своїх іноземних інвесторів? На жаль, факти свідчать саме про це.
12 лютого 2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла заява про банкрутство критично важливого для регіону і держави в цілому підприємства АТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», основного активу групи Ferrexpo. Заяву подала маловідома компанія ТОВ «ВКО «Кисень», але за певними ознаками її можна віднести до «бізнес-імперії Жеваго».
На сайті YouControl можна побачити, що серед її учасників фігурують такі компанії як: ТОВ «Феррекспо» (нова назва ТОВ «Неомінерали»), ТОВ «Промінек», ТОВ «Нафтохімімпекс». Кінцевим бенефіціаром компанії є Шалаєв Едуард Дмитрович.
Це досить відома особа, засновник таких компаній, як: Футбольний клуб «Ворскла» (де Жеваго був почесним президентом), «Неомінерали», «Салют Девелопмент», «Феррекспо-Гідромет», «Ворскла Сталь» (відомий проєкт Жеваго із виробництва сталі). У деяких компаніях Шалаєв і досі виступає як засновник, в деяких прослідковується так званий історичний зв'язок.
Зважаючи на вказані факти, можна зробити припущення, що Жеваго має опосередковане відношення до компанії ТОВ «ВКО Кисень» через систему неформального впливу. З якою метою ця невеличка компанія вирішила збанкрутувати промисловий гігант у вигляді Полтавського ГЗК?
Найбільш очевидна версія — так зване контрольоване банкрутство. Це досить популярна процедура в Україні, коли власники активу не хочуть платити за боргами; а потенційних боргів накопичилась «вагон і мала валізка».
Держава вже пред'явила олігарху претензії на 46 млрд грн, пов'язані з непогашеними кредитами банку «Фінанси та Кредит». Процитуємо пресреліз Фонду гарантування вкладів з цього приводу:
«Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд) 4.I.2023 подав позов до Господарського суду Києва проти власника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (далі — Банк) Костянтина Жеваго про відшкодування збитків Банку та його кредиторів на суму майже 46 млрд грн. Нагадаємо, головною причиною неплатоспроможності Банку та нестачі коштів для повного розрахунку з його кредиторами стали значні збитки від схемного виведення коштів шляхом кредитування пов'язаних з власником Банку компаній.
Ці компанії не повернули отримані кредити та у більшості виявились неплатоспроможними. Фактично, вдалося встановити, що у схемах виведення коштів (заподіяння шкоди). Окрім Банку були залучені пов'язані компанії-позичальники, майнові поручителі та нерезиденти — постачальники товарів.
І всі ці юридичні особи, включно з Банком, контролювались у кінцевому підсумку Жеваго. При кредитуванні згаданих позичальників Банк використовував схему перехресного забезпечення (cross-collateralization) — приймав у заставу за кредитом забезпечення за іншим кредитом того самого або іншого пов'язаного позичальника, переважно неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю (в окремих випадках — у сотні разів).
Через систематичне кредитування пов'язаних з Жеваго позичальників та перерахування коштів належним йому ж компаніям-нерезидентам за фіктивними контрактами з Банку було виведено понад 223,1 млн доларів та 18,4 млн євро. Вигодонабувач у цій схемі — безпосередньо Жеваго. Загальний розмір заподіяних Банку збитків від кредитування пов'язаних з його власником компаній становить майже 46 млрд грн».
Тут слід вказати на дуже важливу деталь, чому саме зараз почали відбуватись процеси із «банкрутством». Жеваго не вдалось сховатись за системою міжнародного судочинства, коли процеси можуть йти роками та як повідомляється у тому ж релізі ФГФО:
«Черговий крок для захисту кредиторів Банку став можливим в тому числі завдяки отриманим документам та доказам, зібраним під час підготовки та розгляду Високим Судом Анґлії та Вельсу справи за позовом Фонду проти власника Банку. У цій справі суд дійшов висновку, що він не має юрисдикції для розгляду справи через потребу застосування українського законодавства, утім визнав наявність достатніх підстав для всесвітнього арешту активів Жеваго та отримав його письмове зобов'язання не ухилятись від участі у судовому процесі в Україні».
Тобто Високий Суд у Лондоні відмовився розглядати цю справу, але визначив її підсудність в українських судах та визнав підстави для «всесвітнього арешту активів Жеваго», а це і корпоративні права в тому числі. Щобільше, Жеваго погодився брати участь у судових справах, які відбудуться в Україні.
Але історія з банком «Фінанси та Кредит» не єдина в цій історії; зокрема, Полтавський ГЗК підозрюють у несплаті 2 млрд грн податків. Правоохоронцями розслідується справа про незаконний видобуток корисних копалин, в якій сума завданих державі збитків становить понад 157 млрд грн.
Водночас Полтавський ГЗК є одним із найцікавіших для інвесторів активів в Україні. Капіталізація компанії у 2021 році складала 2,8 млрд доларів. Лише за 9 місяців 2023 року підприємство офіційно сплатило 1,45 млрд. грн податків та зборів, що свідчить про її стійке фінансове становище.
Насправді технічно це не важко, особливо, якщо ти такий вправний стратег як Жеваго — тобі для цього потрібно лише 2,2 млн грн. Саме стільки складає розмір заявлених вимог ТОВ «ВКО «Кисень» — 2,2 млн грн!
Менше, ніж Полтавський ГЗК витрачає за день своєї діяльності. Тож цілком зрозуміло, що процес контрольованого банкрутства — це не про оздоровлення підприємства, захист інтересів компанії та акціонерів, а про те як замовнику вийти з-під ударів кредиторів та претензій держави.
На що ще готовий піти Жеваго зі своїми партнерами заради власних інтересів? Невже олігарх не розуміє, що банкрутство такої публічної компанії як Полтавський ГЗК із міжнародним структуруванням бізнесу, матиме катастрофічні наслідки та просто обвалить акції Ferrexpo, котирування яких і так суттєво знизилось на ринку в останній час?
У такому випадку, перлину української економіки можна буде купити за умовні копійки. Як цей схематоз узагалі можливо пояснити BlackRock, Schroders, Acadian, HSBC, Vanguard Group, іншим акціонерам, а інтереси 6 тисяч працівників підприємства, які можуть залишитись без роботи?
Вони для нинішнього основного власника нічого не варті? Менеджерам Ferrexpo, які останні декілька місяців системно розповідають про тиск на бізнес та необхідність захисту іноземних інвесторів.
Я б радив поставити собі одне питання — чи точно іноземним інвесторам Ferrexpo потрібен захист від держави, а не від «проблем Жеваго»? Чи готові іноземні інвестори Ferrexpo повторити долю десятків тисяч вкладників банку «Фінанси та Кредит», але вже без компенсацій з боку держави вартості втрачених активів.
