Журналісти дізналися, хто вніс 30 млн гривень застави за Павла Кириленка

Посадовець є фігурантом справи про незаконне збагачення на 56,2 млн грн і декларуванні недостовірної інформації.

Про це повідомили «Схеми» (проєкт «Радіо Свобода»). 

Йдеться про компанію ТОВ «Керамет», бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. Ця та інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь у державних закупівлях і аукціонах. Під час їхнього проведення саме АМКУ контролює дотримання правил конкуренції, кажуть журналісти.

Зокрема, філія Антимонопольного комітету зараз розглядає справу щодо однієї із фірм Мкртчана через можливі «антиконкурентні дії». 

Едуард — син Олега Мкртчана, колишнього мільярдера, який раніше був одним із власників та генеральним директором промислової корпорації «Індустріальний союз Донбасу». З 2019 року чоловік відбуває тюремне покарання у росії за шахрайство в особливо великому розмірі.

Кириленко в коментарі «Схемам» сказав, що не знає компанію, яка внесла за нього заставу, але підтвердив, що знайомий із самим бізнесменом. 

Запитання журналістів про те, чи просив він Мкртчана внести за нього заставу, голова АМКУ назвав «провокаційним» і залишив без відповіді. 

Сам Едуард Мкртчан розповів, що внести заставу за Кириленка було «його ініціативою» і він зробив це, бо давно з ним дружить. Він також запевнив, що не звертався до голови АМКУ з проханням посприяти у вирішенні бізнес-питань.

Що закидають Кириленку?

Як повідомлялося, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили Кириленку підозру у незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації. За даними слідства, у 2020–2023 підозрюваний, обіймаючи посаду керівника обласної державної адміністрації, набув 21 об’єкт нерухомості та люксовий автомобіль, зареєструвавши майно на родичів своєї дружини.

Йдеться про:

•     7 квартир у Києві та Ужгороді площею 688,5 кв. м;
•     будинок під Києвом площею 220 кв. м;
•     2 гаражних бокси;
•     6 паркомісць;
•     3 нежитлових приміщення площею понад 190 кв. м;
•     ВМW Х3.

Підозрюваний не вказав набуте майно у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.

Раніше Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне Бюро розпочали кримінальне провадження щодо голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка за статтями «незаконне збагачення» та «декларування недостовірної інформації».

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід очільнику Антимонопольного комітету Павлу Кириленку у вигляді застави понад 30 млн грн.

Згодом судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 16 вересня відмовили в задоволенні апеляції Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та залишили в силі попереднє рішення не брати під варту очільника Антимонопольного комітету Павла Кириленка.

У грудні голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко хотів виїхати до Парижу на заходи Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Захист стверджував, що саме АМКУ зобов'язане представляти Україну в ОЕСР, а на Кириленка прийшло іменне запрошення. Варто зазначити, що прем'єр-міністр Денис Шмигаль навіть погодив йому відрядження з 2 по 6 грудня.

Проте суддя ВАКС Леся Федорак відмовилася тимчасово скасувати обмеження.