Знову вгамселимо, брати і сестри, гривнею по бездоріжжю і нехлюйству

У пісні про те, як низи (власники убитих «патріотичних рут на базі ворожих газелей») не хочуть возити біомасу по-старому, а верхи (згадана біомаса) не можуть їздити по-новому, відредагували лише два рядки приспіву. Гасло «кто  был ничем, тот станет», тепер звучить більш революційно, демократично і соціально: «рогаті – по 6, буси – по 8».

15 липня Полтавський міськвиконком затвердить нову вартість проїзду в громадському транспорті. На зупинках, в салонах тролейбусів і маршруток, на диванах в хрущовках очікуються прокльони, викид лексичних новоутворень у царині абсцентної комунікації, пропозиції щодо зміни конституційного ладу країни, лоботомії і, зрештою, знищення  комунально-транспортного чиновництва як класу, порівняльний аналіз статків та витрат посполитого кобищанця і «убогого» лапландця, вівісекція поглядів, декларацій і сімейного стану О. Мамая – місцевого організатора «усіх кобищанських перемог і звершень».

Можливі в'ялі продовження відкритих громадських слухань на східцях міськради, полум‘яні хресні ходи юліної секти. Ще щось екстравагантне на кшталт «Сталіна-Піночета-Киви на вас немає!». До речі, Кива якраз є.

Але, панове, доведеться платити стільки, скільки просять. Їхати ж бо треба. Тому принципово не коментуємо забаганки перевізників, складові вартості проїзду, монетизацію пільг, сусідський досвід і вирішення транспортної проблеми в окремо взятих Адама і Єви. Ті Змія запрягли, і поїхали. У раю – як у раю.

P.S. Конкретика.

Немає на вас, краяни, не Сталіна-Піночета, а Галини Третьякової. Була би її воля, та дамочка з соціального комітету Верховної Ради точно б допускала у громадський транспорт лише кастрованих. Показав довідку чи місце операції – їдеш, ще репродуктивний – ходи пішки.

Тому насмілимося на декілька порад:

Раз) мазати п'яти салом і давати драла до країн, де вартість проїзду у громадському транспорті жодним чином не впливає на наміри щорічно відвідувати Сейшели, а пуцьку використовують лише за призначенням;

Два) переглянути точку зору на велосипед як засіб урізноманітнення вихідних буднів, наполягати на облаштуванні велосипедних стоянок біля місць роботи, супермаркетів, туалетів загального користування (для ще зайнятих), кафе і ресторанів (для решти);

Три) вже сьогодні визначитися з політичними уподобаннями і бубоніти «Зеля, Зеля, Зеля», доки не виблюєте вчорашній сніданок і не втямите, що блазні можуть бути лише блазнями.