10 українських стартапів, які вирішують еколологічні та енергетичні проблеми людства
У 2017 році Україна вперше взяла участь у конкурсі Global Impact Challenge Ukraine 2017 покликаному допомогти вирішенню глобальних проблем людства у найближчі 10 років, використовуючи експоненціальні технології.
Своє бачення вирішення глобальної проблеми зміни клімату представили десять українських фіналістів в рамках конкурсу, який провів Університет сингулярності (Singularity University) у партнерстві з представництвом SingularityU Kyiv Chapter, передає «Фокус».
Переможці конкурсу – Данило Баш та Євген Ерік – отримали стипендію на 10-тижневу річну програму Singularity University Global Solutions Program (GSP) 2017 у кампусі дослідницького центру NASA Ames у Кремнієвій долині.
Зокрема, Данило Баш запропонував створити платформу, яка дозволить добувати рідкісні високотехнологічні метали в океанських течіях, витягуючи їх селективними сорбентами.
У перспективі технологія дозволить очищати океани від вуглекислого газу. Селективні сорбенти застосовуються для осушення газів або рідин, отримання прісної води у районах з посушливим кліматом, видобутку урану.
Оскільки океанські течії є відновлюваним, невичерпним джерелом радію, іридію, платини і золота, видобуток рідкісних високотехнологічних металів за допомогою сорбентів знизить вартість радіоелектроніки, медичного обладнання, лазерів і супутників, складної оптики та промислової хімії.
Другим переможцем став Євген Ерік з проектом SolarGaps.
Українець пропонує використовувати вертикальні поверхні для генерації сонячної електроенергії – оснащені сонячними батареями розумні віконні жалюзі здатні підвищуватимуть ефективність виробництва електроенергії, змінюючи кут нахилу. Проект дозволить жителям великих міст зменшити залежність від зовнішніх мереж електропостачання. Згенеровану електроенергію можна буде використовувати для побутових потреб або скидати у загальну мережу для продажу сусідові. Всі процеси контролюються у мобільному додатку.
Проект Sincere Tech Рона Фрідмана покликаний демократизувати доступ до якісного медичного обслуговування.
Рон і команда “щирих технологій” розробила датчик вартістю $10, який знімає кардіограму серця з зап’ястя. За допомогою мобільного додатку лікар може контролювати стан виписаних або стаціонарних пацієнтів дистанційно. Дослідження Sincere Tech показали, що на підставі ЕКГ – сигналу можна не тільки діагностувати хвороби, пов’язані з роботою серця, але й модулювати показники роботи всього організму. ЕКГ-сигнал також є універсальним біометричним показником, здатним замість відбитка пальців або сканування сітківки ідентифікувати особу.
Проект Сергія Коваленкова Hempire UA передбачає друк будинків на 3D-принтері з негативним вуглецевим слідом.
У якості «чорнила» українець використовує технічну коноплю, якою вже кілька років утеплює помешкання у холодних регіонах України. Такий утеплювач важить всього 260 кг/м3, а виростає за 4 місяці.
Для виготовлення такого будинку потрібно 2-5 днів і близько 2 гектарів технічної коноплі.
Унікальність проекту полягає у використанні природних компонентів – з виробництва виключені токсичні і неорганічні будівельні матеріали: синтетичні утеплювачі, ОСБ-плити, мембрани, профілі.
Проект Володимира Бандури EK Service передбачає екологічне виробництво будівельного піноматеріалу, який дозволяє вдома друкувати екодерева та вертикальні ферми з водоростями для очищення повітря.
Такі піноматеріали широко використовуються у вертикальному вирощуванні та утепленні будинків, а їх виробництво вкрай енергозатратне і недоступне економічно нерозвиненим країнам.
Проект Fractal Євгена Лохматова покликаний демократизувати створення рішень в області інтернету речей.
Платформа з візуальним конструктором для створення IoT-рішень дасть можливість користувачам навіть без навичок програмування створювати розумні речі, об’єднувати їх в мережі, створювати iOS/Android/web-додатки для управління пристроями.
Завдяки Fractal кожен зможе оптимізувати та управляти побутовими процесами (вручну або автоматично) і контролювати витрату ресурсів.
Гліб Єрохін запропонував геймифікувати збір даних про навколишнє середовище, застосовуючи технології доповненої реальності.
Датчики смартфона можуть знімати показники температури, вологості, радіаційного фону, рівня шуму та інтенсивності сонячної радіації, поки користувач гратиме на своєму гаджеті. Мета проекту – за допомогою аналізу даних з пристроїв користувачів давати точний локальний прогноз погоди, інформувати жителів про загрозу для здоров’я від зовнішніх факторів.
Інженер з КБ “Південне” Роман Михальчишин запропонував використовувати технологію балістичного запуску ракет для швидкої доставки корисних вантажів на місця аварій, катастроф і природних лих, тим самим рятуючи більше людських життів.
Ракета може за 20 хвилин доставляти в будь-яку точку планети до 2 тонн корисного вантажу. Для швидкого реагування достатньо однієї авіабази. За сигналом лиха балістична ракета вилітає з бази, скидає на парашуті корисний вантаж і повертається на базу.
Кирило Томляк запропонував своїм проектом KT Energy заохочувати еко-доброзичливі споживчі звички бонусами та знижками.
Програма лояльності (мобільний додаток) може фіксувати щоденний вибір споживача на користь продуктів і сервісів з низьким рівнем емісії, які менше шкодять навколишньому середовищу, і отримувати за це реальні бонуси і знижки.
В десятку фіналістів Global Impact Challenge Ukraine 2017 потрапив і Максим Гербут з проектом PassivDom. Стіни і підлоги розумних автономних будинків-модулів друкують на 3D-принтері з вуглецевого волокна і склопластику, на дахи встановлюють сонячні панелі. Завдяки енергії сонця розумний будинок контролює внутрішній клімат, забезпечує роботу побутових приладів, нагріває воду і покращує якість повітря. Завдяки незалежності від комунальної інфраструктури господар такого будинку має можливість зводити його у будь-якому вподобаному місці.
Відділ моніторингу
