20 листопада 1988 року відбулася прем’єра фільму «Собаче серце»
Екранізація однойменної повісті Михайла Булгакова швидко стала самостійним культовим твором.
Чимало реплік зі стрічки «пішли в народ» і зажили власним життям. Хоча за сюжетом усі події відбуваються в Москві, фільм знімали на «Ленфільмі», а роль знаменитого «Калабуховського будинку» зіграла будівля на Моховій вулиці в Санкт-Петербурзі.
Булгаков написав «Собаче серце» ще 1925 року. Але історія про те, що стається із собакою, якій пересаджують гіпофіз пролетаря, не сподобалася ідеологам більшовизму. Повний авторський варіант повісті опублікували лише 1987 року, під час перебудови. Цікаво, що режисер Володимир Бортко, який узявся за цю відверто сатиричну екранізацію, вважав Радянський Союз чудовою державою, а згодом тісно співпрацював із КПРФ. Усе життя його дратувало засилля «гопоти й жлобів», тож він охоче взявся до роботи. Тоді годі було повірити, що 2026 року Бортко зніме серіал, який прославлятиме Йосипа Сталіна.
Усі натурні зйомки відбувалися в Ленінграді. Петербуржці легко впізнають на екрані Апраксін двір, Ліговку, Обвідний канал та інші місця. Згодом місцями зйомок почали водити тематичні екскурсії. На «Ленфільмі» спорудили й декорації восьмикімнатної квартири професора.
У стрічці знялися блискучі актори. Важко уявити, хто міг би зіграти професора Преображенського й Шарикова краще за Євгена Євстигнєєва та Володимира Толоконнікова. Неперевершені на екрані й Роман Карцев (Швондер), Борис Плотников (Борменталь) та Ніна Русланова (Дар’я Петрівна).
«Собаче серце» визнали одним із найяскравіших фільмів тієї доби. Він і сьогодні сприймається напрочуд свіжо. Особливо відколи в Кремлі при владі опинилася людина з біографією «гопника з підворіття».
Стрічка дістала цікаве продовження в суспільній пам’яті. Прізвища головних героїв стали прозивними. У Нижньому Новгороді, на батьківщині Євстигнєєва, встановили пам’ятник акторові, на якому він постає у впізнаваному образі професора. В українському Харкові є скульптурна композиція «Шариков і Преображенський». А от у Санкт-Петербурзі, де знімали культову стрічку, пам’ять про екранізацію так і не увічнили. Хіба що реінкарнація Поліграфа Поліграфовича міцно осіла у Смольному.