25 липня 1687 року Гетьманом України було обрано Івана Мазепу

МИСТЕЦТВО
25 липня, 14:02
25 липня 1687 року Гетьманом України було обрано Івана Мазепу
Фото: armyinform.com.ua

Обрання Мазепи відбулося після того, як на попереднього Гетьмана московські вельможі скинули вину за невдалий похід на Крим.

Іван Степанович Мазепа тримав булаву своєю твердою рукою найдовше з-поміж усіх гетьманів – упродовж 22 років. 

Він був надзвичайно освіченою людиною, талановитим дипломатом  і полководцем, пройшов добру школу кермування державою у своїх попередників —  гетьманів Лівобережжя І.Самойловича та  Правобережжя – П.Дорошенка. 

Незаперечний факт: Гетьман Мазепа зробив чи не найбільший внесок у відродження і зміцнення України, піднесення її політичного авторитету,  економічний, культурний і духовний розвиток. 

Саме Іван Мазепа об’єднав Правобережну та Лівобережну Україну.

Дбаючи про оборонну міць України, побудував на південних теренах фортеці — Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на ріці Самарі.

За його гетьманування в Україні постали численні храми, до спорудження яких він долучався власними коштами, та церковні школи, де діти з бідних родин навчалися безплатно.   

Києво-Могилянський колегіум завдяки Мазепі 1658 р. отримав статус академії, а один з великих корпусів «Могилянки» побудований на гроші гетьмана.
Мазепа блискуче володів мовами (вільно спілкувався вісьмома), був талановитим поетом.

Обрання ж Мазепи гетьманом було зумовлено тодішніми військово-політичними обставинами, що склалися в Східній Європі в другій половині 1680-х років в наслідок посилення агресії Османської імперії та її васала Кримського хана проти Речі Посполитої (Польщі), України та Московської держави.

Для боротьби проти турецької загрози країни Балканського регіону і Польща утворили так звану «Священну Лігу». До «Священної Ліги» приєдналася і Москва, підписавши в 1686 році «Вічний мир» з Річчю Посполитою.

Договір передбачав спільні воєнні дії проти Туреччини. Відповідно домовленості весною 1687 року об’єднане московсько-українське військо мало здійснити похід на Крим і взяти його. Але похід з самого початку не задався. 

В похід на Крим вирушило 150-тисячне московське військо і 50-тисячне козацьке. Московське військо лише на кінець травня зібралося на полях від Коломака до Перекопа. Гетьман Іван Самойлович був проти походу і застерігав, що вже пізно.

Проти Криму треба вирушати ранньої весни, в березні або на початку квітня. В цей час в степу багато зеленої трави та води в степових ріках та не настала спека. А вже в травні настає спека, трава вигорає, ріки висихають, виникають епідемії  різних хвороб. Але І.Самойловича не послухали.

Похід був надзвичайно важким. Стояла нестерпна спека, трава вигоріла, річки пересохли. Трави  і  води не вистачало. Коні і воли падали від голоду і спраги. Щодня гинули тисячі людей. Почалися різні хвороби. Трупи людей і тварин розкладались і ще більше заражали військо.

А Голіцин все вимагав іти вперед. Татари підпалили степ. Три дні військо ішло по чорній гарячій землі, залишаючи тисячі трупів. Загинули майже всі коні і воли.

Тоді гетьман І.Самойлович прибув до намету В.Голіцина і сказав, що козаки далі не підуть. Голіцин наказав повернути назад.

Стомлене поріділе військо, залишаючи обози в степу, прийшло до річки Самари. Але мости через Самару були спалені татарськими розвідниками.  .

Недруги гетьмана І.Самойловича пустили чутки, що підпалили степ і спалили мости за наказом Самойловича. Нібито гетьман мав таємні відносини з кримським ханом і не хотів поразки Криму на зло Москві.

На річці Кільчені в таборі козацька старшина, порадившись, написали цариці Софії чолобитну в якій просили перемінити гетьмана за те, що він чинив утиски старшині і всьому козацькому люду.

А на світанню (23 липня), прийшовши старшина козацкая до церкви, и узяла гетмана, з безчестіем ударивши и отдали Москві.  И зараз сторона московськая, усадивши на простіе колеса московскіе, а сина гетманского Якова на коницю худую охляп без сідла, и проводили до московського табору до боярина, и там узяли за сторожу кріпкую» ( Літопис Самовидця ).

Тоді ж 22 липня козацька старшина і Василь Голіцин вирішили зібрати козацьку раду і обрати нового гетьмана. Рада була призначена на 25 липня. Місце для ради вибрали зручне поблизу самого містечка Коломак, над річкою. Сам Коломак і місце проведення ради оточили два московські полки чисельністю по 10 тисяч стрільців.

Козацька чолобитна давала можливість В.Голіцину легко усунути небажаного і неслухняного гетьмана Самойловича, а заодно скинути з себе на нього всю вину за невдалий похід.

На раду допустили тільки 2000 осіб старшини. Табір Голіцина розташувався рядом на полі, біля балки, яку називають байрак, а раніше її називали Стрілецькою.

На Коломацькій козацькій раді і був обраний гетьманом України Іван Мазепа, якого потім москалі піддали анафемі та навіть вилучили його ім'я з підручників історії. Та це все відбулося значно пізніше...

вибір редакції
Читайте також:
30 років від дня смерті героя, який ще на зорі Незалежності України твердив про незворотність війни з Росією.
21 вересня, 21:22
У цей день 1919 року УНР і ЗУНР спільно розбили більшовиків. А Петро Порошенко у 2015-му намагався узаконити Л/ДНР.
31 серпня, 14:56
Леонід Полтава народився на Полтавщині. Одна з вулиць Полтави нині має його ім'я.
25 серпня, 16:03
Багато хто з українців Кубані пам'ятають про своє коріння та мріють про розвал російської імперії і возз'єднання з Україною.
16 серпня, 16:16
Самчук - член ОУН(м) та уряду УНР у вигнанні, учасник 2 світової війни. Написав книгу про боротьбу УПА.
09 липня, 20:09