4 грудня Православна Церква урочисто згадує Введення в храм Пресвятої Богородиці
Велике християнське свято Введення, або ж іншими словами - входу в храм Пресвятої Богородиці належить до дванадцяти неперехідних, тобто нерухомих, свят Православної Церкви і відзначається 4 грудня за новим стилем.
Підставою служить церковний переказ про те, як у трирічному віці батьки урочисто ввели в Єрусалимський храм Марію, майбутню Богоматір.
Це свято Введення встановилося ще на зорі християнства. У православ'ї воно отримало широке поширення в дев'ятому столітті.
Батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, молилися про те, щоб Господь послав їм дитину, так як пара була бездітною. Вони дали обітницю, якщо народиться дитя, присвятити його на служіння Богові. Коли Пресвятій Діві виповнилося три роки, святі батьки вирішили виконати свою обіцянку. Зібравши родичів і знайомих, одягнувши Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, із запаленими свічками в руках привели Її до Єрусалимського храму. Там зустрів Богоотроковицю первосвященик з безліччю священиків.
До храму вели сходи в п'ятнадцять високих ступенів. Немовля Марія, як тільки Її поставили на першу сходинку, швидко подолала інші щаблі й зійшла на верхню.
Потім первосвященик Захарія, по навіюванню Святого Духа, ввів Пресвяту Діву у святе святих, куди з усіх людей тільки один раз на рік входив первосвященик з очисною жертовною кров'ю. Всі присутні в храмі дивувалися незвичайній події. Праведні Іоаким і Анна, віддавши Дитятко на волю Отця Небесного, повернулися додому.
У календарному циклі українського народу це свято замикає осінній сезон і починає зимовий. Початок нового господарського року в введенських повір'ях виступає ясно: до Введення можна копати землю, від Введення до Благовіщення не можна; хто перший прийде на Введення до хати, той буде першим «полазником», себто тим, що приносить добро чи якесь лихо. Тому сусіди стримуються заходити на Введення зрана до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя: «Коли ввійде (першим) молодий, гарний, здоровий чоловік, а до того зі грошима, то це добра ворожба: весь рік у хаті будуть усі здорові і будуть гроші вестися. Коли ж увійде старий, хворий, особливо стара баба, або коли хтось прийде чогось зичити, — то це злий знак».
Як із іншими великими річними святами, і це свято в'язалося з культом померлих:"На цей день Бог одпускає праведні душі подивитися на своє тіло, тому воно називається Видінням. Ворожили з різних прикмет, який буде новий господарський рік: Скільки на «Воведення» води, стільки на Юрія трави; як на Воведення вода, то в літі молоко і т. д.
Варвара Самохіна
