У всьому світі дорослі люди тупішають
Багатші країни поринають у безграмотність прямо зараз. І не тільки через масові міграційні рухи на планеті, але й стагнацію рівня IQ.
Невтішні відомості виклало видання The Economist. Що показово, так це те, що Україна відсутня в опитуванні, бо йдеться про країни Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що об'єднує тільки 38 держав, більшість з яких із високим доходом громадян.
Ми в них поки не потрапляємо, але ж прагнемо бути частиною «золотого мільярду» й суто інтуїтивно можна дійти залізобетонного висновку: якщо хочеш бути пойнятим — говори зрозуміліше від інших, будь коротшим. Виграє той, хто може помістити своє пояснення в один абзац, а решта — лишаються інформаційним шумом.
Отже, чи правда, що сучасні дорослі розучуються читати? Опитування ОЕСР свідчить про тривожне зниження рівня грамотності й не всі люди на планеті віком від 17 років, виявляється, розумніші за десятирічну дитину.
Нові дані свідчать про те, що приголомшливо велика частина дорослих у багатому світі може виявитися не такою. Приблизно п'ята частина людей у віці від 16 до 65 років виконує тести з математики та читання не краще, ніж можна було б очікувати від учня, який закінчує початкову школу, клубом переважно багатих країн.
Гірше того, дорослі у багатьох країнах стали менш грамотними за минуле десятиліття. «Опитування навичок дорослих» ОЕСР проводиться лише раз на 10 років; дослідники організували для 160 000 осіб у 31 країні та регіоні короткі тести з математики, грамотності та розв'язування проблем.
Мета тестів наступна: визначити, чи мають вони навички, необхідні для роботи, участі в громадському житті та загалом для процвітання в реальному світі. На найпростішому рівні вони з'ясовують, наскільки добре люди розуміють застереження на звороті упаковки аспірину, або визначають, скільки шпалер потрібно, щоб поклеїти кімнату.
На складніших рівнях вони досліджують, наскільки добре люди можуть робити обґрунтовані висновки з аналізу і графіків, на які можна натрапити. Скажімо, в популярному журналі про поточні події.
Фінляндія може порадіти результатам, оскільки отримала найвищий середній бал у всіх трьох галузях. Жителі Нідерландів, Норвеґії та Японії, які показали результати вище середнього в усіх дисциплінах, також будуть задоволені; Анґлія (не вся Британія) піднялася в турнірній таблиці за 10 років, що минули з часу останнього тестування, завдяки кращим результатам серед молоді.
Результати Америки, навпаки, погіршилися. Аналогічно, Чилі, Італія, Польща та Портуґалія можуть похвалитися високою часткою людей, які мають результати нижче норми.
Власне, майже половина чилійців мають настільки низькі результати, що потрапляють у дві найнижчі категорії як з математики, так і з читання, порівняно з лише 8% японців. Ситуація невтішна.
Якщо зменшити масштаб, то ми побачимо картину погіршення базових навичок. Майже на кожну країну, яка за минуле десятиліття значно покращила свої показники з математики, припадає інша країна, котра погіршила свої показники.
Що ж стосується грамотності, то країн, де показники падають, більше, ніж тих, які досягли значного прогресу. Це відбувається навіть попри те, що більше людей закінчують середню школу і набагато більше здобувають вищу освіту.
Зниження показників зосереджене серед найменш кваліфікованих, які, схоже, мають ще нижчі результати, ніж раніше; у багатьох країнах розрив між найбільш і найменш кваліфікованими людьми збільшується. Посилення міграції дає певне пояснення — дорослі, які не є носіями місцевої мови, як правило, гірше справляються з тестами, що передбачають жонглювання словами.
Старіння населення не допомагає: дані свідчать про те, що пік уміння рахувати й грамотності припадає приблизно на 30 років. Але навіть, якщо врахувати ці зміни, показники грамотності в багатьох країнах знижуються.
Андреас Шляйхер, керівник відділу освіти та навичок в ОЕСР, припускає, що багато дорослих зараз отримують набагато менше практики, ніж раніше, у читанні довгих і складних текстів. У всьому винен... TikTok!
Дослідження ОЕСР — не єдине, яке вказує на те, що покращення когнітивних навичок може призупинитися. Протягом більшої частини XX століття психометри спостерігали вірогідне зростання показників IQ — явище, яке отримало назву «ефект Флінна».
Останнім часом у деяких країнах спостерігається тенденція до стагнації або зниження, причини цього гаряче обговорюються. У чому ніхто не сумнівається, так це в тому, що люди зі спритним розумом легше справляються з найгіршими життєвими негараздами й з більшою ймовірністю отримують задоволення від кращих результатів.
Опитування, проведені паралельно з тестами ОЕСР, схоже, підтверджують це. Люди, які показують найкращі результати в тестах, можуть похвалитися заробітною платою на 75% вищою, ніж ті, хто отримав найгірші бали, а віддача від хороших навичок рахування та грамотності, схоже, не лише фінансова.
Люди із високими балами повідомляють, що вони щасливіші та мають краще здоров'я. Учні з низькими балами, схоже, більш підозрілі до інших і частіше повідомляють, що відчувають відчуження від політики, тому не потрібно мати першокласний розум, щоби відчувати неприємності.
