4 квітня народився боївкар ОУН Микола Лемик, який застрелив головного сталінського чекіста у Польщі

ПОЛІТИКА
04 квітня, 18:26
Микола Лемик на суді
Микола Лемик на суді
Фото: Вікіпедія

Лемик вбив представника консульства СРСР в помсту за Голодомор, а загинув від рук гестапо на Полтавщині.

4 квітня 1915 року народився Микола Лемик – член ОУН, який у 1933-му здійснив атентат представника радянського консульства чекіста Олексія Майлова, щоб привернути увагу світу до Голодомору в підрадянській Україні.

У 1933-му році, коли почали ширитися чутки про Великий Голод в підрадянській Україні, у Львові було створено Український громадський комітет рятунку України. У червні 1933 року привернути увагу світової спільноти до трагедії, що відбувається в Україні, вирішує і ОУН.

Для цього було прийнято рішення здійснити атентат на радянського дипломатичного представника у Львові Голубєва, а після цього виконавець акту мав здатися в руки польської поліції і на суді розповісти про політичні мотиви вбивства.

Охочих було багато, але вибір упав на Миколу Лемика: крім уміння володіти зброєю, привабливої зовнішності та гострого розуму в нього була ще одна перевага – хлопцеві було лише 18 років, а за польськими законами засудити до розстрілу могли лише з 21-го року.

Перед акцією Микола лише попросив купити йому нові туфлі, щоб, якщо загине, не було соромно за діряве взуття.

Як себе вести в консульстві і на суді Миколу особисто консультував Степан Бандера. Перед акцією Микола лише попросив купити йому нові туфлі, щоб, якщо загине, не було соромно за діряве взуття.

4 квітня народився боївкар ОУН Микола Лемик, який застрелив головного сталінського чекіста у Польщі_1

Атентат було здійснено 21 жовтня 1933 року. Микола Лемик записався на прийом до консула під прізвищем Дубенко, начебто для консультації щодо виїзду в Радянську Україну. 

Під час розмови Микола вихопив із внутрішньої кишені пістолет і зі словами: «Це тобі від Організації Українських Націоналістів — за муки і смерть наших братів та сестер, за голод в Украї­ні, за всі знущання…» двома пострілами здійснив акт помсти.

Після цього поранив одного з охоронців і, тримаючи під прицілом інших, дочекався польської поліції і спокійно здався в її руки. Це було обов’язковою умовою плану: не дати себе вбити охороні, щоб мати змогу свідчити в суді.

Захищали Лемика відомі у Львові адвокати: дядько Романа Шухевича Степан Шухевич, Володимир Старосольський та Степан Біляк. 

Під час процесу біля будинку львівського суду відбулася демонстрація української молоді на знак солідарності з атентатом як вияв протесту проти більшовицького терору над українським народом.

І вже, як відомо з історії, замість консула Голубєва в той день на його місці випадково під маркою керівника канцелярії виявився професійний чекіст, спеціальний представник Сталіна, що контролював дипломатичні і консульські радянські представництва у Польщі Олексій Майлов.

«Ви вбили іншу людину – Майлова, сто разів гіршого, ніж Голубов. Ви зробили приємну несподіванку товаришеві Сталіну…», – встиг шепнути Лемику на суді Роман Шухевич.

Про цей акт говорили у всьому світі, про це писали газети в Галичині та за кордоном. 

Відомо також, що зовсім юний – 18-річний юнак з гідністю тримався на процесі, розповідаючи, що його вчинок – це помста за мільйони смертей українців.

18-річний юнак з гідністю тримався на процесі, розповідаючи, що його вчинок – це помста за мільйони смертей українців.

До слова, польські прокурор і суддя намагалися зупиняти будь-які згадки про Голодомор, адже у 1932 році між Польщею та СРСР було підписано договір про ненапад і вони намагалися «не злити» радянську сторону, але цілком замовчати цю тему було неможливо.

Миколу Лемика засудили на довічне ув’язнення і відправили в політичну в’язницю «Святий Хрест» під Варшавою. 

У 1939 році, коли німецькі націонал-соціалісти напали на Польщу і «політичних» переганяли в інше місце, він примудрився зняти кайданки і втекти.

Був поранений, лікувався в українській родині в одному із сіл Закерзоння, там же лишився вчителювати. Одружився з Любов’ю Возняк – рідною сестрою дружини Василя Бандери, брата провідника ОУН, який загинув у нацистському концтаборі Аушвіц.

У жовтні 1941 року Миколу Лемика в Миргороді на Полтавщині заарештували гестапівці і там же й розстріляли.

Після проголошення у Львові 30 червня 1941 року Акту відновлення Української держави, ОУН прийняла рішення відправити на схід три похідні оунівські групи — Північну, Центральну (або ж Середню) і Південну, щоб поширювати ідеї незалежності по всій Україні. Середню очолив Микола Лемик. 

Але до Харкова він так і не добрався – у жовтні 1941 року Миколу Лемика в Миргороді на Полтавщині заарештували гестапівці і там же й розстріляли.

Нещодавно стало відомо, що сценарист фільмів "Чорний Ворон" "І будуть люди" Тарас Антипович розпочав приготування до нового фільму в честь Миколи Лемика, який називатиметься — "Лемик. 

Автор ідеї фільму отець Михайло Греділь каже, що в основі історичної драми «Лемик» не просто реальна подія, а і великий акт самопожертви заради порятунку мільйонів.

Це не перша робота за активної участі отця Михайла. У доробку вже є фільм «Незламні». Це короткометражний художній історико-документальний фільм знятий на основі реальних подій, події розгортаються у місті Городку на Львівщині у 1932 році. 

вибір редакції
Читайте також:
30 років від дня смерті героя, який ще на зорі Незалежності України твердив про незворотність війни з Росією.
21 вересня, 21:22
У цей день 1919 року УНР і ЗУНР спільно розбили більшовиків. А Петро Порошенко у 2015-му намагався узаконити Л/ДНР.
31 серпня, 14:56
Леонід Полтава народився на Полтавщині. Одна з вулиць Полтави нині має його ім'я.
25 серпня, 16:03
Багато хто з українців Кубані пам'ятають про своє коріння та мріють про розвал російської імперії і возз'єднання з Україною.
16 серпня, 16:16
Обрання Мазепи відбулося після того, як на попереднього Гетьмана московські вельможі скинули вину за невдалий похід на Крим.
25 липня, 14:02
Самчук - член ОУН(м) та уряду УНР у вигнанні, учасник 2 світової війни. Написав книгу про боротьбу УПА.
09 липня, 20:09