Американці викрили чергового кремлівського шпигуна

Цього четверга правоохоронці у США заарештували росіянина Ігоря Данченка, який працював в аналітичному центрі Інститут Брукінґса, одному з найбільш шанованих і відомих в Америці. Причиною арешту стало те, що саме Данченко був джерелом інформації для досьє ексспівробітника МІ-6 Крістофера Стіла, спрямованого проти Дональда Трампа в ході виборів президента США 2016 року.

У цьому досьє містились вигадані історії, наприклад про те як Трамп орендував у Москві саме той номер у готелі, який знімав Барак Обама. Ба більше – навіть найняв двох повій аби ті помочилися на ліжко на якому Обама спав раніше.

Загалом же досьє Кристофера Стіла було присвячене нібито домовленостям Трампа з РФ перед виборами у 2016 році. Тобто, уявіть собі, росіянин Данченко вкидає через демократів інформацію про зв'язки Трампа з росіянами (конкретно – нібито про спільні сервери в "Альфа-банку" Міхаіла Фрідмана і громадської організації Трампа, на цю тему Фрідман згодом виграв суд у США).

По суті російська розвідка прекрасно опанувала застосування інформаційних викидів про зв'язки когось із росіянами, які в результаті стають інструментами й для російського впливу теж. Адже інформація про російські домовленості зі штабом Трампа кілька років була аж надто поляризуючою для США і їх політичного життя.

Це знову нагадує нам: значна частина "сенсацій" яким ми дивуємося потім виявляються вигадками. Специфічно інше – Данченко аж нітрохи не агент екстракласу.

По суті демократи брали у нього інформацію на розповсюдження дуже навіть здогадуючись, що вона походить від росіян. У 2005 та 2006 роках він зустрічався з російськими розвідниками, а у 2009 році проти нього відкрили справу у ФБР.

Данченко спалився пропонуючи знайомим влаштовуватися у державні структури, там дізнаватися якусь інформацію секретного характеру, обіцяючи гроші натомість, утім уже у 2011 році справа була закрита. Словом, не досить креативний шпигун Данченко міг бути впізнаний як агент росіян ще за 11 років до того як надав матеріали для досьє Кристофера Стіла.

Щобільше, Данченко – представник російської компанії "Лукойл", досить таки піднявся в американському експертному середовищі, коли зміг роздобути дисертацію Владіміра Путіна і проаналізувати її на плагіат. Звісно ж, дисертації не було у відкритому доступі ніколи, і все скидається на те що цю дисертацію як засіб підвищення власної унікальності Данченку теж дали "товариші" з російської сторони. 

В обох випадках – величезний політичний скандал, аж до чергових розповідей що ось-ось у США буде громадянська війна. В обох випадках, до речі, самі росіяни не страждають по суті ніяк: санкції наразі введені лише проти виконавців.

Показово і те, що Стіл зустрічався і підтримував контакти з отруєним у Великій Британії ексспівробітником спецслужб Сергієм Скрипалем. І наразі "замітання слідів" в історії зі Стілом виглядає набагато реалістичнішим мотивом росіян вбивати Скрипалів, ніж усі інші; та навіть не у Скрипалях найбільша сенсація.

У цій історії було трохи слідів і олігарха Віктора Пінчука. Пінчук входить до ради благодійників Інституту Брукінґса, в якому працював Данченко, а його пожертви довгий час йшли на утримання на зарплаті експосла США в Україні Стівена Пайфера, одного з керівників Данченка в Інституті Брукінґса.

Один із перших хто отримав досьє Стіла – опонент Трампа всередині Республіканської партії 2016 року Джон Маккейн, показово що наближений до нього Девід Крамер – неоднократний учасник заходів Фонду Пінчука. І саме він віддав це досьє у ФБР; утім, це не найкращий збіг обставин з тих що були.

Данченко віддавав демократам свої матеріали отримані у російської розвідки через компанію Fusion GPS. Водночас з українського боку такий саме компромат на Трампа у вигляді амбарної книги Партії регіонів з записами нібито про гроші отримані Манафортом генерал СБУ Трєпак (у майбутньому – соратник Анатолія Гриценка) відносить до НАБУ, а там ці папери кочують до рук Сергія Лещенка.

І Сергій Лещенко, як типовий жук-шкідник вирішує подібно Крісу Стілу та Ігорю Данченку розповсюдити далі ці відомості проти Трампа, і так само як і Данченко зливає їх демократам через ту-таки компанію Fusion GPS, з якою працював і Данченко. І думайте тепер, це такий збіг, що пан Лещенко опинився в обоймі відвертих російських агентів, і чи була "порятунком США" його діяльність яка досі пахне диверсією у політиці США.

Важливо те що і Данченко мав би викликати якісь перестороги щодо його роботи з РФ у демократів, коли вони брали у нього інформацію, рівно як і випускник Академії ФСБ Андрій Деркач мав викликати пересторогу республіканців які брали у нього дані. Але в обох випадках, схоже, сторони думали передусім про вибори, а не про нацбезпеку.