Європейські країни обговорюють розробку ядерної зброї вперше з кінця Холодної війни — Bloomberg
Емманюель Макрон запропонує решті європейських країн допомогу в ядерному стримуванні.
Країни Європи вперше з кінця Холодної війни обговорюють, як розробити власні ядерні засоби стримування через побоювання, що США більше не є надійним партнером.
Про це стверджує Bloomberg із посиланням на джерела, які цитували розмови між військовими та урядами Європи.
Наразі серед країн Європи лише Велика Британія та Франція мають ядерну зброю. Разом у них близько 400 боєголовок (проти 1670 одиниць у США). Для підтримки цих озброєнь вони разом витрачають близько 12 мільярдів доларів на рік — це більш як половина всього оборонного бюджету Швеції.
Велика Британія залежить від постачання зі США для свого арсеналу, тоді як Франція може виробляти власні боєголовки.
Очікується, що президент Франції Емманюель Макрон запропонує решті європейських країн допомогу в ядерному стримуванні. Він уже згадував про можливість поширення французької «ядерної парасольки» на решту Європи.
Якщо ж інші європейські країни розвиватимуть власний арсенал, це вимагатиме високих витрат і порушень міжнародних договорів. З іншого боку, якщо Велика Британія та Франція погодяться розширити свій ядерний захист на сусідів, це потенційно загрожуватиме ударами по них самих.
«Уявіть, що росія вторгнеться до Естонії. Франція має такий розрахунок — вони мають можливість завдати багато шкоди росії, але росія однозначно завдасть багато шкоди Франції у відповідь. Чи був би Париж готовий розглянути це?» — питає Павло Повдіг, старший науковий співробітник Інституту досліджень роззброєння ООН.
Франція може розмістити літаки, що є ядерними носіями, в інших європейських країнах, як-от Польща. Легші варіанти включають збільшення участі країн НАТО в ядерних навчаннях Франції або тіснішу координацію між Францією та ядерною планувальною групою НАТО.
Окремі країни могли б інвестувати в можливості «під ключ», що означає наявність усіх елементів для створення ядерної зброї в разі необхідності. Але навіть це вимагало б наявності атомних електростанцій, складних і дорогих установок для збагачення урану та політичної готовності порушити угоди про нерозповсюдження ядерної зброї.
