Аутофагія: руйнуємо міфи про правильне харчування

Вживаючи більше рослинних білків людина відтерміновує своє старіння.

У 2017 році японський вчений Осумі Йосінорі отримав Нобелівську премію з медицини та фізіології за опис деяких аспектів аутофагії. Аутофагія — це процес перероблення кліткою власних складових частин.

Як явище його вперше в 1963 році описав бельгійський біохімік Кристіян Рене де Дюв. Але до Осумі Йосінорі ніхто не знав, чи є ця здатність клітин вродженою, які гени за це відповідають і як запустити весь процес.

У липні 2008 року в Берліні відбувся Міжнародний генетичний конґрес, де японський науковець розповів про суть відкритого ним явища. Його експерименти вражають простою та витонченістю.

Працюючи з клітинами дріжджів, Осумі Йосінорі тримав їх на "голодному пайку" — в середовищі з низьким рівнем глюкози. Спостерігаючи за клітинами у світловий мікроскоп, він виявив, що при низькокалорійному харчуванні цитоплазма клітин ніби закипає (у ній виникає велика кількість бульбашок).

Як виявилося, при нестачі їжі клітина починає сама себе переварювати. При цьому першочергово витрачаються старі та пошкоджені структури (скупчення окиснених білків, дефектні мітохондрії).

У результаті клітина омолоджується. Однак, якщо голодування довго не припиняється, аутофагія може знищити клітину.

Клітини людського організму теж здатні до аутофагії. Ця здатність обумовлена ​​генетично: у людей вона запускається при нестачі деяких амінокислот (лейцину, аргініну, лізину і метіоніну), якими багаті продукти тваринного походження.

Частково заміщуючи тваринні білки рослинними, ми сприяємо процесу аутофагії. Тобто, фактично, уповільнюємо своє старіння і зменшуємо ризики пухлинних, серцево-судинних і нейродегенеративних захворювань.

Як запустити процес аутофагії?

Якщо змусити клітини голодувати, то їм доведеться використовувати не зовнішні "будматеріали", а "розбирати на запчастини" самих себе. Вони будуть викидати щось непридатне, а з придатного наново створювати себе, мовляв, омолоджуватися.

Однак, коли постійно жити в режимі недоїдання, то аутофагія не зупиниться на потрібному етапі — і це призведе до процесу дегенерації всього організму. Тож нам доведеться повернутися до старої, але не забутої теорії лікувального голодування, якого існує кілька типів:

- переривчасте голодування: доба без їжі, а потім один-два дні нормального харчування;

- пролонговане голодування: два дні й більше без їжі, а далі як мінімум тижнева перерва до наступного голоду.

Зауважимо, мова йде про відмову від їжі, але не від води!

Дослідження показали, що переривчасте голодування сприяє активізації нервових зв'язків і поліпшенню когнітивних функцій, підвищує чутливість тканин до інсуліну, знижує артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень, затримує появу пухлин, запобігає запальні захворювання (зокрема, дерматити), сприяє регенерації клітин крові, збільшення частки білих клітин крові, стимулює імунну систему. Два місяці в режимі "голодування через день" сприяли зниженню кількості маркерів запалення у хворих на бронхіальну астму.

Цикли пролонгованого голодування, між якими був хоча б тиждень нормального прийому їжі, активізували аутофагію. В результаті у пацієнтів підвищувалася чутливість пухлин до терапії, поліпшувалося регулювання рівнів глюкози, інсуліну, інсуліноподібного чинника зростання, знижувалися маса печінки та кількість лейкоцитів у крові. 

"Неправильне" харчування

Під час екскрементів на мишах виявилося, що при рівній добовій кількості калорій тварини, яких годували з інтервалом у 12 годин, вигравали в тих, хто харчувався часто і дрібно. Адже у перших поліпшувалися циркадні ритми (зокрема, вони краще спали), не розвивалися або навіть згорталися метаболічні захворювання.

Тому, якщо ви на роботі не встигаєте поїсти, а сідайте за стіл тільки вранці та/або ввечері — не шкодуйте себе. Радійте! І не перекушуйте по трохи серед дня.

Харчування з 12-годинними та більш тривкими перервами теж запускає процеси аутофагії. За такого режиму вживання їжі зменшується жирова маса тіла, але не втрачається м'язова, знижується рівень холестерину і глюкози в крові.

Голодування понад 13 годин з вечора до ранку зменшує ризик раку грудей!

Як викликати аутофагію, не голодуючи?

Стимулювати аутофагію без голодування можна, хоча ефект буде не настільки помітний. Ось перелік речовин, що сприяють аутофагії:

- Уролітин-А — утворюється кишковою мікрофлорою (лат. Clostridium leptum) з соку гранатів, полуниці, малини, червоного вина (витриманого в дубових діжках);

- Спермідин (гриби, сир, грейпфрут);

- Кукурбітацин-I (гіркі огірки);

- Фізалін-А (фізаліс);

- Діосцин (соя);

- Ресвератрол (червоний виноград);

- Куркумін (приправа карі);

- Катехін, епікатехін (зелений чай, какао);

- Вітамін B3 (біле м'ясо, хліб, бобові, ячмінь, печериці, арахіс, волоський горіх);

- Вітамін D (риба, кисломолочні продукти).