"Бойові звитяги" Юрія Луценка

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).

На прохання читацької громадськості виношу окремим постом мій коментар до одного з попередніх дописів, де я відповів на запитання, в який спосіб мій, так би мовити, бойовий побратим – колишній генеральний, прости господи, прокурор Юрій Луценко – став аж цілим капітаном і «командиром взводу».

***

Первинне офіцерське звання Юрій Віталійович отримав по закінченні Львівської політехніки, де була військова кафедра.

Наказом командира військової частини А7375 від 25.02.2022 №5 старший лейтенант запасу Луценко Ю.В. 14.12.1964 р.н. був прийнятий на військову службу «у розпорядження» як мобілізований Печерським РТЦК та СП м.Києва.

До речі, Луценко в інтерв’ю розповідає, що він, начебто, уклав контракт на проходження військової служби. Це – брехня. Ніякого контракту немає й ніколи не було.

До кінця травня 2022 року старший лейтенант Луценко Ю.В., коли був тверезим, приїжджав на позиції 1 стрілецької роти в/ч А7375 на кордоні Миколаївської та Херсонської обл. і, висунувшись у вікно автомобіля, питав: «Бойка немає?».

Якщо говорили, що я далеко, то він вилазив з машини і робив фотосесію на позиціях мого взводу. До речі, свою першу «фотографію з фронту», опубліковану «Цензор.нет», Луценко зробив в окопі, який я викопав з підполковником Андрієм Озерчуком.

Коли солдати стали ганяти цього туриста, Луценко разом з такими ж вояками (на чолі з генерал-полковником Д-ю) поселився в селі Прибузьке Миколаївської області за 12 км від лінії фронту й робив звідтіля репортажі, як він варить грибну юшку та звільняє Херсон.

В середині літа 2022 року в батальйон прибула перевірка й Луценка, який тинявся без діла, вивели в розпорядження командира 241 бригади та стали шукати йому посаду завскладом у Києві.

Але у вересні Юрій Віталійович перевівся в іншу військову частину – А4643, яка була створена на базі нашого батальйону і яка перебуває в Каневі, очолив цю частину колишній заступник командира нашого батальйону Сергій К. Сергій піддався на умовляння Луценка, дав йому посаду заступника начальника штабу батальйону, вніс подання на підвищення у військовому званні до «капітана» і нарахував 30 років вислуги.

У цій в/ч Луценко фіктивно служив до 20 лютого 2023 року, знімаючи рекламні кліпи про те, як він, будучи «стрілком ТРО», начебто воює під Бахмутом (насправді його військова частина перебувала в «канівському котлі»).

Зараз Юрій Віталійович розпочав новий рекламний проєкт разом з ще одним моїм колишнім сослуживцем по 206 батальйону Робертом Бровді («Мадяр» - молодший лейтенант запасу Бровді Роберт Йосипович 09.08.1975 р.н. був мобілізований 26.02.2022 Ужгородським РТЦК та СП), який разом з Луценком перевівся до Сергія К., також до 20 лютого служив у Каневі у в/ч А4643 і також робив відосики «з Бахмута».

«Мадяр» - це колишній менеджер Юри Єнакіївського, він причетний до розкрадання 1,5 млрд. доларів китайського кредиту.

У березні 2014 року тодішній заступник генпрокурора Олексій Баганець зареєстрував кримінальне провадження за моїми матеріалами щодо цього «Мадяра», але Луценко, коли став генпрокурором, справу закрив і тепер обидва пройдисвіти, типу, воюють під Бахмутом.

От тільки якщо «Мадяра» я тут бачив, то Луценка – ні.