«Боротьба з фемінізацією» та покарання для батьків — насилля чи вимушена міра?

Тим, що комуністичний Китай давно «випадає» з загальної картини світу, навряд чи когось здивуєш. Місцеві лідери активно провадять власну політику, яка досить часто йде врозріз до сучасних толерантних тенденцій.

Враховуючи міць толерантної системи цієї держави, навіть такий «гегемон», як США починає побоюватися конкуренції. На відміну від лояльного Заходу, КНР фактично монополізує всі сфери життя людини, в тому числі й виховання дітей та підлітків.

Нещодавно міжнародна інформаційна агенція «CNN» з обуренням повідомила, що Пекін планує впровадження нових покарань для батьків, які недостатньо «ретельно» ставляться до виховання власних дітей. Серед іншого, зроблені рекомендації щодо фізичного розвитку малечі з метою підсилення нації. Стрімко збільшується кількість учителів фізичного виховання; кожного року їх лави поповнюються на 20 000 фахівців.

Це рішення є логічним продовженням «боротьби з фемінізацією чоловіків», про яку повідомляло «BBC» ще на початку цього року. Влада КНР обурена тим, що «героями» молоді все частіше стають люди, які не відрізняються ані силою, ані мужністю, лише «понтами».

Таке покоління навряд зможе захистити Вітчизну або свою родину. Тож на освітньому рівні запроваджено ініціативи з «очоловічення» китайського населення.

Не можна сказати, що це рішення не знаходить підтримки й серед європейських країн. Зокрема Польща значно погіршила відношення з Європейським союзом саме внаслідок прийняття місцевих законів на підтримку традиційних сімейних цінностей та протидії тотальному насадженню ґендерних питань! У цій країні навіть створені території «вільні від ЛГБТ-ідеології».

Тож говорити про унікальність Піднебесної в подібних рішеннях безпідставно.

Сильні чоловіки необхідні й Україні, що продовжує боротьбу з підступним ворогом. У різних містах відкриваються патріотичні організації, які сприяють формуванню захисників.

Наприклад, українська молодіжна організація «Права Молодь», що спрямована на виховання покоління, яке готове жити заради своєї Нації. У цьому формуванні створено усі умови для прояву талантів молодих українців, їх зростання в особистісній та суспільній площині.

Крім «боротьби з фемінізацією», Китай «розпочав війну» з різноманітними «кумирами» молоді, які своєю поведінкою протидіють загальній доктрині. Протягом 2021 року репресії торкнулися тих місцевих «зірок» та фан-клубів, які пропагували цінності, що не відповідають світогляду місцевих вождів.

За кілька днів були медійно «знищені» десятки акторів, виконавців, блогерів. Наприклад, з сайтів були видалені роботи акторки Чжен Шуан, яка напередодні потрапила у ряд скандалів та була визнана знаменитістю, що «погано себе поводить».

Можливо це рішення також здається тоталітарним та деспотичним, проте нагадаю, що в попередній опінії вже йшлося про небезпеку неконтрольованого знаходження дітей у медіапросторі. Бездумне слідування прикладам так званих «кумирів» може завдавати реальної шкоди не тільки психічному, а й фізичному здоров’ю; серед підлітків подібні деструктивні явища виражені найяскравіше.

Величезні корпорації та медійні холдинги зацікавлені у формуванні так званого «суспільства споживачів». Цей термін з’явився ще наприкінці ХІХ сторіччя у працях відомого американського економіста, соціолога, футуролога та публіциста Торстейна Веблена, який окреслив небезпеки непомірного споживацтва у своїй книзі «The Theory of the Leisure Class».

Фактично, велика кількість так званих лідерів суспільної думки, або «інфлюенсерів», пропагують серед молоді демонстративне споживацтво, дешеві «понти» та хибні цінності.

Тож державна регуляторна політика щодо зменшення впливу подібного контенту на учнів навряд можна назвати насильницькою «промивкою мозків». Хоча, заради справедливості, зазначу, що рішення урядів Китаю та Польщі викликали цілий шквал обурення серед місцевого населення обох країн, що свідчить про невпинний рух «вікон Овертона» у кожній із них.

Наступне скандальне рішення китайських керманичів — обмеження часу, відведеного дітям на комп’ютерні ігри та розважальні додатки смартфонів. Уряд країни заборонив онлайн-гравцям молодше 18 років грати в будні дні, а також обмежив подібне дозвілля до 3 годин протягом вихідних днів. Звісно, що такі «нелюдські» закони викликали обурення толерантного Заходу, проте комуністичному Китаю, судячи з усього, глибоко начхати на думку інших країн і власних геймерів.

Пропоную кожному читачеві сформувати власну думку з приводу цих фактів, але попередньо поспостерігайте за власною та сусідською малечею, придивіться до того, скільки часу вони проводять за моніторами, який контент споживають, у що грають, якими героями захоплюються… А потім вирішуйте самі, чи дійсно подібні заходи китайської влади є знущанням над своїм народом.