Цей день в історіі. 18 липня

Свята

Іспанія — День праці.

М'янма — День жертв.

Росія — День господарчої служби органів внутрішніх справ Російської Федерації.

США — День Хот-дога.

СРСР — Всесоюзний день фізкультурника.

Уругвай — День конституції.

Франція — День Св. Арнульфа.

Події

390 до н. е. — Битва на річці Алії. Римська армія зазнала поразки від галлів під керівництвом кельтського вождя Бренна.

64 — В Римі здійнялась «Велика пожежа», яка не вщухала протягом тижня й знищила практично весь (10 з 14 кварталів) Рим (згорів навіть імператорський палац).

1672 — В розпалі міжусобної боротьби в час Руїни відбулася битва під Четвертинівкою, сили Дорошенка перемогли Ханенка.

1870 — Перший Ватиканський собор майже одноголосно прийняв Першу догматичну конституцію «Про церкву Христову».

1878 — Шведський полярний дослідник Адольф Ерік Норденшельд першим пройшов північним шляхом з Атлантичного океану в Тихий.

1898 — П'єр і Марія Кюрі представили в Паризьку Академію доповідь про те, що, окрім урану, існують і інші радіоактивні елементи.

1915 — В Адріатичному морі австрійським підводним човном потоплений італійський крейсер «Джузеппе Гарібальді».

1925 — У Мюнхені вийшла з друку перша частина твору Адольфа Гітлера «Моя боротьба».

1936 — У Радянському Союзі почався перший турнір за Кубок СРСР з футболу.

1946 — Відновлено в еміграції Спілку української молоді.

1942 — Дном Ладозького озера прокладений трубопровід для подачі палива до обложеного Ленінграда.

1947 — Король Великобританії Георг VI підписав закон про незалежність Британської Індії.

1954 — Перший фестиваль джазової музики в Ньюпорті, штат Род-Айленд, США.

1954 — Введено сумісне навчання в школах СРСР.

1968 — Засновано компанію «Intel».

1972 — Звинувативши СРСР у зриві графіка постачання озброєння, єгипетський президент Анвар Садат поставив вивести з країни 20 тисяч радянських військових «радників».

1995 — Біля стін Софійському соборі в Києві поховано українського Патріарха Володимира. Спроба поховати тіло Патріарха у Софійському соборі наштовхнулася на опір зі сторони духовенства УПЦ-МП та силові дії з боку загонів спеціального призначення МВС України.

Народились

1635 — Роберт Гук, англійський природодослідник, батько фізики.

1853 — Гендрик Антон Лоренц, нідерландський фізик, нобелівський лауреат.

1820 — Алішан Гевонд, вірменський поет, філолог, історик.

1886 — Волох Омелян Іванович, український військовий діяч (†1936).

1909 — Громико Андрій Андрійович, міністр закордонних справ СРСР (1957—85; †1989).

1918 — Нельсон Мандела, південноафриканський політик, перший чорний президент Південно-Африканської Республіки (1994–1999), національний герой країни (†2013).

1922 — Кун Томас Самуель, американський теоретик науки.

1933 — Євтушенко Євген Олександрович, російський поет.

1936 — Іллєнко Юрій Герасимович, український оператор, кінорежисер («Білий птах з чорною ознакою», «Молитва за гетьмана Мазепу»).

1937 — Роалд Гоффман (Руал Сафран), американський хімік, поет, і філософ єврейського походження, лауреат Нобелівської премії 1981 року, уродженець Золочева (Україна).

1942 — Скудар Георгій Маркович, український промисловець і політик, доктор економічних наук.

1960 — Роман Забзалюк, український політик.

1973 — Ігор Дяків, український діяч.

1976 — Ельза Патакі, іспанська актриса.

Померли

1057 — Віктор II, папа Римський 1055–1057.

1374 — Петрарка Франческо, італійський поет та літописець.

1613 — Потій Іпатій, український письменник-полеміст, греко-католицький митрополит Київський і Галицький.

1650 — Христоф Шейнер, німецький астроном, єзуїт.

1916 — Мидловський Сидір, український актор, театральний діяч і письменник.

1944 — Мацьків Тарсикія, українська свята мучениця греко-католицької церкви.

1980 — Панасьєв Микола Лаврентійович, український актор.

1988 — Ніко, вокалістка, композитор, автор текстів, акторка німецького походження.